Біля підніжжя озера Синевир облаштували нову фотозону

Валило, яке зберігає свою актуальність серед місцевих мешканців та туристів розмістили біля підніжжя озера Синевир.

"ВАЛИЛО" - пристрій, що складається із дерев'яної діжки, жолобів та дерев'яного колеса, яке обертається під тиском води. Незважаючи на свою простоту, валило зберігає актуальність серед окремих горян карпатського краю і по нині, йдеться на сторінці НПП "Синевир" у Фейсбук.

Валило має давню історію. Перші водяні колеса з'явилися кілька тисяч років тому, де використовувалися для поливу сільськогосподарських угідь та для подачі води в населені пункти. З часом, ідея водяного колеса поширилася повсюди і вона відігравала ключову роль у водних системах багатьох цивілізацій. У різних культурах водяне колесо могло мати різні конструкції та розміри, але його основний принцип залишався незмінним - перетворення енергії води в рух.

У Карпатах горяни його використовували для прання та ущільнення вовни та виробів з неї, особливо для полоскання шерстяних ковдр та пледів, шляхом валяння під силою водяного виру тощо. Мешканці добре знають, що ніщо не зробить шерсть м'якішою та чистішою, ніж проточна гірська вода, що протікає через валило. Саме вода, що пройшла через шерсть впродовж 6 - 7 годин, забираючи з собою забруднення та зайву жирність, залишить за собою лише свіжість і чистоту.

Хоча сучасні технології пропонують більш швидкі та ефективні методи чищення вовни, валило залишається незмінним символом гірського життя та культури. Його використання - це не лише процес, а й спосіб збереження спільного досвіду та традицій, які перейшли через століття.

Сьогодні такі пристрої як валило залишаються не лише важливим елементом господарського життя, але й символом співіснування людини та природи.