На Закарпатті знесуть три дамби у верхів'ї річки Тиса в рамках ініціативи "вільних річок"

Про це повідомили в Фейсбуці Дунайсько-Карпатської програми.
"На Рахівщині знесуть три дамби на малих річках у верхів'ї Тиси - це потрібно для того, щоб повернути природній вигляд річок та зберегти транспортну інфраструктуру", - йдеться в повідомленні.
Дамби, що заплановані для знесення, знаходяться на території Карпатського біосферного заповідника (на потоках Квасний, Богдан та Білий). На сьогодні вони не виконують жодної економічної ролі.
"Дві дамби (на потоках Квасний та Богдан) - це рештки загат, які збудували за часів Австро-Угорщини, щоб інтенсивно вивозити карпатський ліс. Сьогодні вони є джерелом небезпеки техногенних катастроф та економічних збитків, адже скеровують русла річок в бік дороги, руйнуючи транспортну інфраструктуру. Третя дамба (по потоці Білий) - насип на березі, який створює ефект каналізованої річки. Так після повеней в 98 році намагалися зберегти від розмивання залишки вцілілих доріг. Знесення цих трьох дамб дозволять повністю звільнити верхів'я Тиси від штучних перешкод", - наголошується в Дунайсько-Карпатській програмі.
Як повідомив керівник ГО “Дунайсько-Карпатська програма”, кандидат біологічних наук Богдан Проць, вільна річка - це модель, яка дає можливість зберегти біорізноманіття, туристичну, а також у випадку надзвичайних ситуацій - транспортну інфраструктуру, покращити якість води, підтримати економічну активність вівчарів на полонинах, доступ туристів до природних цінностей біосферного заповідника, а також зменшити ерозію та спалахуючі повені на річках.
"Донедавна дамби вважалися абсолютним благом. Їх зводили для зрошування полів, боротьби з повенями, для побутового та промислового водопостачання, генерації енергії тощо. Але ці переваги мають свою ціну, і часто ціна є надто високою та перевищує переваги. Це чиста вода, риба, підтримка біорізноманіття, безпека для інфраструктури та населених пунктів нижче за течією, природній вигляд берегів, що приваблює туристів, тощо", - додав він.

До теми
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства

До цієї новини немає коментарів