На Закарпатті знесуть три дамби у верхів'ї річки Тиса в рамках ініціативи "вільних річок"

Про це повідомили в Фейсбуці Дунайсько-Карпатської програми.
"На Рахівщині знесуть три дамби на малих річках у верхів'ї Тиси - це потрібно для того, щоб повернути природній вигляд річок та зберегти транспортну інфраструктуру", - йдеться в повідомленні.
Дамби, що заплановані для знесення, знаходяться на території Карпатського біосферного заповідника (на потоках Квасний, Богдан та Білий). На сьогодні вони не виконують жодної економічної ролі.
"Дві дамби (на потоках Квасний та Богдан) - це рештки загат, які збудували за часів Австро-Угорщини, щоб інтенсивно вивозити карпатський ліс. Сьогодні вони є джерелом небезпеки техногенних катастроф та економічних збитків, адже скеровують русла річок в бік дороги, руйнуючи транспортну інфраструктуру. Третя дамба (по потоці Білий) - насип на березі, який створює ефект каналізованої річки. Так після повеней в 98 році намагалися зберегти від розмивання залишки вцілілих доріг. Знесення цих трьох дамб дозволять повністю звільнити верхів'я Тиси від штучних перешкод", - наголошується в Дунайсько-Карпатській програмі.
Як повідомив керівник ГО “Дунайсько-Карпатська програма”, кандидат біологічних наук Богдан Проць, вільна річка - це модель, яка дає можливість зберегти біорізноманіття, туристичну, а також у випадку надзвичайних ситуацій - транспортну інфраструктуру, покращити якість води, підтримати економічну активність вівчарів на полонинах, доступ туристів до природних цінностей біосферного заповідника, а також зменшити ерозію та спалахуючі повені на річках.
"Донедавна дамби вважалися абсолютним благом. Їх зводили для зрошування полів, боротьби з повенями, для побутового та промислового водопостачання, генерації енергії тощо. Але ці переваги мають свою ціну, і часто ціна є надто високою та перевищує переваги. Це чиста вода, риба, підтримка біорізноманіття, безпека для інфраструктури та населених пунктів нижче за течією, природній вигляд берегів, що приваблює туристів, тощо", - додав він.

До теми
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Як на Закарпатті пробують закривати вакансії через прямий діалог бізнесу та молодих людей
- Ціновий фон: закарпатський ринок у загальноукраїнській тенденції сезонного підвищення і зниження
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Шлях до дому: як евакуйований притулок «Спиридон» знайшов нове життя на Закарпатті
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Минулого тижня на Закарпатті побралися 38 пар
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина

До цієї новини немає коментарів