«Найжирніша» моя ціль – російський танк…» Історія військового 128-ої бригади
Однак коли в лютому наступного року почалася повномасштабна війна, незважаючи на вік і навчання в університеті, які давали право на відстрочку, разом із друзями добровільно пішов у ЗСУ. Так і потрапив у 128 окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. За останні два роки Ростислав уже двічі оформлював академвідпустку, він не залишає планів стати магістром. А поки що служить у підрозділі безпілотних літальних апаратів, є оператором FPV-дронів.
– FPV-дрони зараз задіяні по максимуму, тому я дуже часто на бойових виїздах, – розповідає Ростислав. – Це невеликий дрон, але дуже маневрений і ефективний, ми вражаємо ним різні цілі – піхоту, техніку, артилерійські гармати, склади з боєкомплектом… «Найжирніша» моя ціль – російський танк. Я влучив у нього і хоча в нас тоді не було аеророзвідувального супроводу, розвідники із суміжного підрозділу підтвердили, що танк загорівся. Були також влучення в БМП-3 і «Солнцепьок» (важка гусенична вогнеметна система). Працюємо ефективно й по російській піхоті. Останнім часом вона періодично штурмує наші позиції, то ми «розбираємо» її ще на підході. Посадки зараз практично лисі через обстріли, тому цілі гарно видно.
Оператори безпілотників намагаються підібратися до ворога якомога ближче – так ефективніше виконувати бойові завдання.
– Чим ближче ми до ворога, тим більшу маємо оперативну відстань і менший час для підльоту до цілі, а це важливо, – продовжує Ростислав. – Зараз намагаємося злітати за 3-4 кілометри від росіян. Підбиралися й набагато ближче, найкоротша моя відстань до ворога – 300 метрів. Однак працювати в таких умовах дуже важко, це в межах досяжності навіть стрілецької зброї.
Розрахунки безпілотних літальних комплексів і самі часто стають «жирною» ціллю для ворога, Ростислав неодноразово пересвідчувався в цьому особисто.
– Росіяни дуже інтенсивно моніторять територію перед своїми позиціями. І якщо запеленгують напрям, зразу почнуть вираховувати, з якої посадки був зліт. Піднімають аеророзвідку, вишукують апаратуру, обладнання для дронів. Коли бачать щось схоже, можуть відправити FPV і вдарити. А якщо переконаються, що це дійсно точка зльоту й там є пілоти, то вже не шкодують нічого.
У Ростислава у Великобританії є родичі, котрі допомогли вийти на місцевого волонтера, громадянина Великобританії. Той захотів підтримати підрозділ безпілотників 128 ОГШБр і особисто привіз у зону бойових дій позашляховик. У перші дні війни Ростислав і сам мав можливість виїхати до родичів у Сполучене Королівство, однак залишився з друзями й пішов у ЗСУ.
– Тоді був великий патріотичний порив, дуже багато людей стояли в чергах у військкомати. І я не шкодую, що пішов. У ЗСУ непросто, але я вже звик, знайшов тут багато друзів. Так, стомився, хочеться повноцінно відпочити, але сили воювати поки що є. Чим буду займатися після війни, поки не думаю, плануватиму майбутнє після повернення додому…
До теми
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- "Бути прикладом для молодого покоління та захищати їх": історія військового 128-ї бригади Петра Мотринця
- Доброволець-штурмовик "Обама": на честь Данила Богуславського назвали вулицю в Ужгороді і зняли документальний фільм в Америці
- «Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Військовий 128 бригади Павло Гомонай: "Війна закінчиться, коли порвуться мої топанки"
- «Ми влаштовували засідки на одній лінії з ворожими позиціями, навіть чули голоси росіян…» Історія 40-річного Івана, бійця 128-ї бригади
- «Коли я вже втрачав надію, ракета з «Ігли» зійшла з ПЗРК і влучила в російський Ка-52...» Історія військового 128-ї бригади Євгена
- «Мені доводилося крити з крупнокаліберного кулемета російські вогневі точки на відстані до 3 кілометрів…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів