10 родзинок закарпатського Хуста: путівник для мандрівника

У травні цього року місто святкувало своє 995-річчя! Тут є чимало цікавих, знакових місць та будівель, ділимося з вами десятьма з них.

Хустський замок

Руїни замку на Замковій горі — це головна історична пам’ятка Хуста. Замок будувався з 1090 аж до 1191 років. Фортеця охороняла так званий соляний шлях з Солотвина та відбивала напади різних загарбників, турків та востаннє татаро-монголів у 1717 році. Згідно з однією версією, 1798 році блискавка влучила в порохову башту замку, що призвело до його руйнування. Так руїни й залишилися…

Дорога на Хустський замок. Фото: Марина Яковенко

Але місцеві легенди розповідають іншу історію — про опришка Пинтю, який виготовив “канона” — дубову гармату, обковану залізом, і з неї стрельнув у замок, знищивши його. В одній з коломийок співається: “Збудовали люди замок — король радовався. Стрілив Пинтя із канона, тай замок розпався”.

Руїни замку на Замковій горі, Хуст

Окружний дім (міська рада)

Історична будівля часів Карпатської України (1936 рік) досі зберігає автентичний чехословацький архітектурний стиль. Колись у будівлі Окружного дому засідав і уряд Августина Волошина. У радянські часи тут розміщувалися різні районні установи та організація мисливців і рибалок. Будівля практично не змінилася з часу своєї побудови — поручні, декоративні елементи, загальна архітектура залишаються такими, якими були майже сторіччя тому.

Синагога

Це єдина діюча синагога на Закарпатті, побудована у 1878 році. Вона діяла навіть у радянські часи. Колись у Хусті проживала велика єврейська громада, і синагога була центром їхнього релігійного життя. Після Другої світової війни з 6500 хустських євреїв із таборів повернулися тільки 100. З часом більшість євреїв покинула місто, і нині в Хусті залишилося лише близько 70 представників єврейської спільноти, переважно літні люди. 

Синагога ж, яка наразі дуже потребує реставрації, залишається свідченням багатонаціонального минулого міста.

Синагога в місті Хуст

Старий базар (нинішня площа)

Площа біля синагоги колись була справжнім серцем торгового життя Хуста. Сюди з’їжджалися підводи з усіх навколишніх сіл, уся площа була заставлена торговими рядами. Тут можна було купити все — від бринзи й сала до металобрухту, телят і велосипедів.

Особливо пам’ятними були бабусі з горами червоної меленої паприки, торговці коукушами чи пукантьовами — це зерна кукурудзи для попкорну на місцевій говірці, та жувальною гумкою, яку привозили з Угорщини та Румунії, а ще люто дефіцитну розчинну каву. Дітлахи за свої кишенькові гроші могли тут придбати когутика на паличці (льодяник з карамелізованого цукру), пацьорки (бісквітні жовто-рожеві тістечка на нитці) чи жменю соняшникового насіння.

Центральна площа, Хуст

Чеський квартал

Житловий район, побудований за часів президента Чехословаччини — Томаша Масарика. Тут мешкала місцева інтелігенція — вчителі, лікарі, інженери. Двоповерхові будинки досі зберігають оригінальний чеський архітектурний стиль та планування. Квартал залишається житловим і нагадує європейські передмістя початку XX століття.

‹›

Краєзнавчий музей

Один із найцікавіших музеїв Закарпаття, який, на жаль, недооцінений туристами. Експозиція охоплює величезний часовий період — від палеонтологічних знахідок та стоянки первісної людини в Становці до колекцій зброї, шоломів та уніформи різних історичних епох. Музей зберігає артефакти часів угорського, румунського та австро-угорського панування в регіоні.

Хустський краєзнавчий музей

Фетрофільцева фабрика

Славнозвісна Хустська Фетрофільцева фабрика знана далеко за межами Хуста і Закарпаття. Почала працювати в 1947 році. За радянських часів фабрика була провідним підприємством СРСР з виробництва капелюхів. 

Цікаво, що продукція хустської фабрики експортувалася навіть до Європи — фетрові капелюхи з маркуванням “Хустська Фетрофільцева фабрика” можна було знайти в дорогих магазинах Праги. 

Фабрика пережила кризу 1990-х, стала на ноги і тепер виготовляє півмільйона капелюхів на рік. Так що з великою ймовірністю побачивши шикарний капелюх стетсон в європейському бутіку, в середині можна буде знайти етикетку ФФФ Хуст…

“Ціментова” вулиця

Чому так називають вузеньку вуличку, що з’єднує центральну частину міста з базарною площею, невідомо. Це своєрідний “барометр” місцевого ринку — тут завжди стояли бабусі з продуктами зі своїх городів: кропом, полуницею, грибами. За присутністю торговців на Цементовій можна було зрозуміти, чи є в лісах гриби, де і які саме, чи дозріли ягоди і чи варто купувати черешню вже, або ще почекати. І якщо на Ціментовій грибів не було — навіть не варто іти до лісу…

Це було місце безконтрольної торгівлі, куди пенсіонери з навколишніх сіл приходили продати власноруч вирощені овочі, квіти, трави.

Реформатський храм

Костел Св.Єлизавети був збудований наприкінці XІV століття у готичному стилі як оборонна споруда. Протестантський храм у центрі міста — один із символів Хуста. У ньому збереглися старовинні фрески, а сама будівля видна одразу при в’їзді до центру міста. 

Костел Св.Єлизавети, Хуст. Фото: Галина Щадей

Реформатський костел у Хусті є невід’ємною частиною міського пейзажу і нині є діючим протестантським храмом, вважається однією з найдавніших сакральних споруд Закарпаття (поряд з храмами у Вишкові, Кідьоші та рядом інших) і належить до пам’яток архітектури національного значення.

Костел Св.Єлизавети, Хуст

Річка Хустець

Ріка, що протікає через місто, довгий час була забрудненою та занедбаною. Однак кілька років тому міська влада провела масштабне очищення річища, і виявилося, що Хустець — це цілком придатна для життя риби водойма. Тепер вона прикрашає місто, особливо в районі старого парку, а через неї перекинуто кілька мостів.

Ріка Хустець

Varosh