Відключення світла взимку: чого чекати українцям

Експерти прогнозують, що за сильних морозів світла може не бути по 10–12 годин на добу. Від чого залежатиме стабільність електропостачання, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Атаки на енергетику
Росіяни б’ють по енергетиці від початку повномасштабного вторгнення, а з липня цього року атаки стали щоденними. Під ударами перебували різні об'єкти: від газовидобувної інфраструктури та сховищ до електростанцій, підстанцій і ліній електропередач.
Саме обмежена можливість передати електроенергію до дефіцитних областей наразі є найсерйознішою проблемою України, йдеться у матеріалі “LB.ua”. За оцінкою директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, росіяни намагаються пошкодити лінії та підстанції на заході України, через які електроенергія передається до центральних і східних регіонів.
Київ — головна ціль
Наразі головна ціль ударів — Київ. Впродовж жовтня уражень зазнали всі ключові об'єкти електрогенерації в столиці. Паралельно росіяни обстрілюють систему передавання київського енерговузла. Вони намагаються вивести з ладу підстанції “Укренерго” довкола столиці. Власну генерацію Київ втратив ще минулої зими. Разом із новими влучаннями це призводить до тривалих знеструмлень у місті.
Ситуація в регіонах
Але потерпають і інші обласні центри, зокрема, вже і на заході України. “У росіян зараз вистачає ресурсу атакувати окремі відносно невеликі міста. Умовний Луцьк: дві станції 110 кВ вилетіли, і все — місто без світла. А там ще й захист не сильно будували. На жаль, міста заходу та центру цього не виконали. У них і грошей, мабуть, не було. Ми ж пам'ятаємо, що в плани стійкості закладали 80% державного фінансування, і воно не надійшло”, — розповідає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Що з генерацією?
Минулого тижня українська енергосистема отримала суттєве підсилення: після ремонту до роботи повернувся черговий атомний блок. Наразі в системі працюють уже вісім енергоблоків АЕС, а останній, дев'ятий, досі перебуває на плановому оновленні. Українська атомна генерація також залишається мішенню ворога. Росіяни прагнуть повністю погасити українські АЕС — від початку осені вже здійснили кілька спроб, б'ючи по критично важливих підстанціях довкола атомних станцій. Тим часом виробництво електроенергії сонячними станціями поступово скорочується через зменшення світлового дня та похмуру погоду. Теплоелектроцентралі виробляють мало електроенергії через пошкодження внаслідок російських ударів. А рівень води у Дніпрі та Дністрі досі дуже низький, тому гідроелектростанції України також працюють на мінімальному рівні генерації.
Імпорт
Ліміти на закупівлю електроенергії в Євросоюзі поки збільшити не вдалося. Утім, незабаром ситуація може поліпшитися. “Очікується, що найближчим часом буде прийнята в експлуатацію нова лінія 400 кВ між Румунією та Молдовою, що значно підвищить надійність постачання як Молдови, так і півдня України”, — пише фахівець галузі енергетики Віктор Відзіговський.
Головне — швидкість ремонтів
Одним із ключових викликів для України взимку 2026–2027 років стане швидкість відновлення енергосистеми після російських ударів. Від цього залежатиме, наскільки оперативно вдаватиметься компенсувати наслідки атак. Водночас Україні потрібно не лише ремонтувати пошкоджені об’єкти, а й поступово перебудовувати енергосистему, щоб підвищити її стійкість у наступні роки. На цьому наголошують аналітики Ukraine Facility Platform (UAFP) у свіжому звіті. Серед іншого, аналітики рекомендують поступово подолати боргову кризу на енергетичному ринку. Водночас відзначають, що повністю розв’язати її за один сезон буде практично неможливо.
Наскільки вимикатимуть світло?
За словами Олександра Харченка, якщо температура повітря взимку опуститься до -10°C, тривалість планових відключень електроенергії може становити 10–12 годин.
Особливо довгими обмеження можуть бути в регіонах із дефіцитом електроенергії, зокрема у Києві, Одесі, а також частинах Сумської та Чернігівської областей. За м’якшої погоди ситуація буде кращою, а обмеження електропостачання — менш жорсткими.
До теми
- На Закарпатті платники сплатили понад 26,2 млн грн екологічного податку
- За 9 місяців власники автомобілів на Закарпатті сплатили 5,35 млн грн транспортного податку
- Платники Закарпаття сплатили 2,8 млрд грн військового збору
- Ужгород – серед лідерів Закарпаття за надходженнями туристичного збору
- Платники Закарпаття спрямували до місцевих бюджетів майже 10 млрд гривень
- Плата за землю: понад 834 млн грн надійшло до бюджетів громад Закарпаття
- Важливі оновлення для власників домашніх сонячних СЕС: що змінюється у викупі електроенергії за «зеленим» тарифом
- Переробка та біоекономіка: природний ресурс може створювати більшу додану вартість
- Закарпатська митниця вже скерувала до Держбюджету понад 24 млрд грн
- Майже 29 млн грн плати за ліцензію сплатили платники Закарпаття
- Закарпатці можуть долучитися до безоплатного онлайн-вебінару для ветеранів, ветеранок і всіх охочих на тему системного управління бізнесом
- Укргазвидобування хоче побудувати ГеоТЕС на Закарпатті: що відомо про проєкт
- Економічний тил Закарпаття: Історії успіху видатних підприємиць у випуску «Успішні жінки Закарпаття – 2026»
- Понад 1,2 млрд грн єдиного податку : внесок бізнесу в бюджети громад Закарпаття
- Переробка та біоекономіка: природний ресурс може створювати більшу додану вартість
- Закарпатські митники запобігли 74 спробам незаконного ввезення «гуманітарних» товарів на 17 млн грн
- 194 платники Закарпаття включені до Переліку платників з високим рівнем податкової довіри
- Закарпатські митники запобігли фінансовим втратам до бюджету на майже 47 млн грн
- Понад 14 млрд грн ПДФО перерахували роботодавці Закарпаття
- Бензин набирає, електро падає: які авто везуть на Закарпаття
До цієї новини немає коментарів