Холод не перешкода: закарпатські гвардійці тренуються за будь-якої погоди

На морозі тіло працює інакше: пальці німіють, зброя стає слизькою, спорядження важчає від снігу. Саме тому військові відпрацьовують стрільбу, тактичні маневри та роботу в парах, коли організм змушений боротися одночасно з холодом і важкістю завдання.
«У таких умовах швидко розумієш ціну кожної дрібниці. Мороз стискає пальці, дихання збивається, а сніг постійно заважає руху. Але саме тут вчишся діяти автоматично – без паніки. Коли по тобі «працює» умовний дрон, а попереду вправа на прицільну стрільбу, ти думаєш не про холод, а про побратима поруч і своє завдання. Такі тренування максимально наближені до реальності. Вони важкі, виснажливі, але після них ти точно знаєш: у бою не розгубишся, незалежно від погоди», – ділиться нацгвардієць на всевдо Крик.
Під час тренування бійці пересуваються зі зброєю по снігу, долаючи нерівності та глибокі замети. Під час перебіжок піхотинців оператори БпЛА імітують атаки FPV-дронів противника – зупинки, укриття та зміна напрямку руху відпрацьовуються як елемент тактичної поведінки під загрозою удару з повітря.
Кидання імітаційної гранати додає стресу та реалістичності – потрібно вчасно кинути, зайняти позицію в укритті, а потім продовжити рух. Після цього гвардійці виходять на рубіж відкриття вогню.
Стрільба на морозі – окремий виклик. Механіка гвинтівки змінюється, пальці мерзнуть, а прицілювання в рукавицях вимагає додаткової концентрації. Проте саме такі умови роблять підрозділ готовим до реальних завдань, адже фронт не обирає погоду.
«Мороз не прощає помилок. Якщо щось робиш повільно – змерзнеш, якщо недбало – підведеш групу. Але саме в таких умовах і формується боєць, який витримає все», – говорить інструктор на псевдо Рута.
Зима – лише ще один виклик. І той, хто проходить його зараз на полігоні, виконуватиме завдання на фронті впевнено. Бо справжня сила нацгвардійця – у витривалості, дисципліні та щоденній роботі над собою.











До теми
- Від бойових завдань на Донеччині й Харківщині до контролю на кордоні: історія прикордонника із Закарпаття
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
- Один із найбільших хижих птахів Європи повернувся у дику природу на Закарпатті
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- Військовослужбовець і скульптор Михайло Ходанич: «На фронті естетики багато»
- Від лікування до психологічного відновлення: «Амазонки Закарпаття» допомогають жінкам, які перенесли рак молочної залози
- На Закарпатті майже 40% випадків раку молочної залози виявляють на пізніх стадіях
- «Хочу насолодитися мирною Україною»: історія Андрія «Мольфара»
- Гвардійці 26-го Закарпатського полку підтримали побратимів під час реабілітації
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- «На запитання, чи можна пити каву при хворобах серця, я відповідаю: "Можна!"» — кардіолог Тарас Чендей
- «Страшно буває. Але ми знали, куди йдемо»: історія аеророзвідника зі стрілецького батальйону поліції Закарпаття Дмитра Грушака
- Майже 5 тисяч випадків захворювань на ГРВІ за два тижні зафіксували на Закарпатті на 2 тижні
- На річках Закарпаття до кінця жовтня зберігатиметься маловоддя
- На варті неба: як на Закарпатті гвардійці тренують мобільно-вогневі групи
- На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів