Холод не перешкода: закарпатські гвардійці тренуються за будь-якої погоди

На морозі тіло працює інакше: пальці німіють, зброя стає слизькою, спорядження важчає від снігу. Саме тому військові відпрацьовують стрільбу, тактичні маневри та роботу в парах, коли організм змушений боротися одночасно з холодом і важкістю завдання.
«У таких умовах швидко розумієш ціну кожної дрібниці. Мороз стискає пальці, дихання збивається, а сніг постійно заважає руху. Але саме тут вчишся діяти автоматично – без паніки. Коли по тобі «працює» умовний дрон, а попереду вправа на прицільну стрільбу, ти думаєш не про холод, а про побратима поруч і своє завдання. Такі тренування максимально наближені до реальності. Вони важкі, виснажливі, але після них ти точно знаєш: у бою не розгубишся, незалежно від погоди», – ділиться нацгвардієць на всевдо Крик.
Під час тренування бійці пересуваються зі зброєю по снігу, долаючи нерівності та глибокі замети. Під час перебіжок піхотинців оператори БпЛА імітують атаки FPV-дронів противника – зупинки, укриття та зміна напрямку руху відпрацьовуються як елемент тактичної поведінки під загрозою удару з повітря.
Кидання імітаційної гранати додає стресу та реалістичності – потрібно вчасно кинути, зайняти позицію в укритті, а потім продовжити рух. Після цього гвардійці виходять на рубіж відкриття вогню.
Стрільба на морозі – окремий виклик. Механіка гвинтівки змінюється, пальці мерзнуть, а прицілювання в рукавицях вимагає додаткової концентрації. Проте саме такі умови роблять підрозділ готовим до реальних завдань, адже фронт не обирає погоду.
«Мороз не прощає помилок. Якщо щось робиш повільно – змерзнеш, якщо недбало – підведеш групу. Але саме в таких умовах і формується боєць, який витримає все», – говорить інструктор на псевдо Рута.
Зима – лише ще один виклик. І той, хто проходить його зараз на полігоні, виконуватиме завдання на фронті впевнено. Бо справжня сила нацгвардійця – у витривалості, дисципліні та щоденній роботі над собою.











До теми
- Прикордонник Вадим Гджега: "Раніше думав, що знаю межу витривалості. Тепер розумію – вона значно далі"
- Минулого тижня на Закарпатті побралися 38 пар
- Колочава – це не лише крокуси: у чому унікальність одного з найкращих туристичних сіл світу
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- Посол Федір Шандор — про українські школи у Будапешті, відкриття скульптури Лесі Українці і співпрацю з угорськими волонтерами
- Чотири роки з дня повномасштабного: історія адаптації ветерана
- «Встав, одягнув – і пішов жити далі». Гвардійський офіцер – про фронт, поранення і життя після протезування
- «Ми не просто лікуємо сьогоднішні стани – ми будуємо кардіологію майбутнього», – очільниця Закарпатського кардіоцентру Ірина Котлярова
- «Просто рятувальник»: історія закарпатського ДСНС-ника Володимира Ходанича
- Перед полоном замовив дружині квіти на день народження. Маріупольці В’ячеслав та Валерія Кучковські про те, як зберегти любов під час війни
- Girls Leadership Academy 6.0 / Академія лідерства для дівчат 6.0: закарпатські дівчата можуть взяти участь у проєкті!
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- У Мукачеві розпочинається молодіжний компонент програми Roma Response
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Ветерани в публічному просторі: як уникати стереотипів і працювати відповідально
- Написав 15 творів, п’єсу та навіть став актором у 59 років – історія офіцера 128 бригади Григоровича
- Рівень відповідальності, який дорівнює хірургічному: як на Закарпатті працюють операційні медсестри РЕПОРТАЖ
- Герої без зброї: рятувальник Роберт Кут про допомогу людям, підтримку та відповідальність за кожне рішення
- "Закарпатський квест": як дві переселенки створили настільну мандрівку краєм

До цієї новини немає коментарів