Дружба, перевірена війною: історія двох прикордонників Мукачівського загону

Кажуть, що найкращих друзів ми знаходимо в юності, але війна і кордон мають власні правила. Вони зводять людей абсолютно різних і гартують таку прив’язаність, яку вже нічим не розірвати. Для Даніела Нусера та Віталія Божка точкою відліку став Мукачівський прикордонний загін, а першим спільним випробуванням – дозорні стежки на ділянці відділу «Лужанка».
Там вони швидко перетворилися на команду, яка розуміла один одного без слів. Коли ти годинами вдивляєшся в нічну темряву чи затримуєш порушників, безпека твого напарника стає не менш важливою за власну. Вони були ефективними, надійними і просто драйвовими хлопцями, які чесно робили свою роботу, до того ж отримуючи від цього задоволення. Самі того не помічаючи, зі звичайних колег по службі вони переросли у справжніх, близьких друзів.
А потім почалося повномасштабне вторгнення, і звичний світ змінився окопами та вибухами. Даніел поїхав на фронт першим у складі бойового підрозділу. Віталій рвався за ним, просився бути поруч, але військова дорога підкоряється наказам, а не емоціям – він вирушив на передову трохи пізніше.
Вони зустрілися там, де земля горіла під ногами – у понівеченому Вовчанську. Хлопці знову встали до бою пліч-о-пліч, тепер уже як один гранатометний розрахунок. Хто знає, що таке тримати позицію під щільним вогнем, той розуміє, що мати поруч не просто бійця, а свого найкращого друга – це найкраща броня.
В одному запеклому бою отримав поранення Даніел. Віталій після фронту теж потребував часу, щоб відновитися. Вони обидва заплатили за цю війну свою ціну, але вистояли.
Згодом обидва повернулися на службу до Мукачівського прикордонного загону. У різних відділах, але це дрібниця, коли дружба - справжня.
Державна прикордонна служба України – це не лише про статути, кордон та виконання завдань. Це про унікальну можливість зустріти людину, з якою ти розділиш хліб у бліндажі, яка прикриє твою спину в бою і з якою ти розділиш найщасливіші миті мирного життя.
Обирай службу в Мукачівському прикордонному загоні.
Знайди своїх людей. І як подарунок – отримай дружбу, яка залишається на все життя.
Уточнюйте деталі за телефоном: 066 0202662





До теми
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Засуха виснажує річки України: оголошено найвищий рівень небезпеки через антирекорди рівня води
- Низка поїздів на Закарпаття затримується через наслідки ворожих обстрілів
- На Закарпатті розпочалася реєстрація на 4-й сезон Всеукраїнських шкільних ліг «Пліч-о-пліч»
До цієї новини немає коментарів