Артем Ляшанов: «Дипфейк зламує довіру, на якій ця система стоїть»

Сьогодні з нами Артем Ляшанов, підприємцем, фінтех-експертом та інвестором, який понад 10 років будує платіжні продукти в Україні та світі. 

Тема розмови – ШІ-шахрайство та дипфейки, які у 2026 році перетворилися з технологічної екзотики на одну з головних загроз для фінансового сектора. Ми поговорили про те, чому саме банки й фінтех стали головною мішенню, які реальні кейси вже сталися, і головне, що з усім цим робити бізнесу та звичайним людям.

Чому саме фінансовий сектор став головною мішенню

Перший блок розмови про природу проблеми: чому атаки на довіру виявилися ефективнішими за атаки на технічну інфраструктуру, і наскільки доступними стали інструменти для шахраїв.

Питання: Артеме, чому саме фінансовий сектор опинився в центрі цієї хвилі ШІ-шахрайства?

Артем Ляшанов: Тому що вся фінансова індустрія історично будувалася на швидко встановленій довірі. Дипфейк-технології зробили саме довіру головною мішенню. Якщо раніше шахраю потрібно було зламати систему, тепер достатньо підробити людину, якій ця система довіряє.

Питання: Наскільки складно технічно створити переконливий дипфейк сьогодні?

Артем Ляшанов: Це вже не питання значних ресурсів чи спеціальних знань. Для клонування голосу достатньо 20–30 секунд аудіозапису, а переконливий відео-дипфейк можна зробити приблизно за 45 хвилин за допомогою безкоштовного софту. Моя порада тут проста, будь-яка компанія, яка досі вважає, що у нас немає публічних виступів керівників, тож нас це не торкнеться, помиляється. Достатньо одного короткого відео чи аудіо з відкритого джерела.

Питання: Наскільки масштабна вже ця проблема за цифрами?

Артем Ляшанов: За даними Deloitte, понад 40% фінансових професіоналів уже безпосередньо стикалися з дипфейками у спробах шахрайства, а 90% опитаних визнають, що зловмисники активно використовують генеративний ШІ у своїх схемах. 

Що реально можуть зробити бізнес, регулятори і люди

У завершальному блоці практичні поради, як реагують регулятори, на яких трьох напрямках варто будувати захист, і чому головний урок цієї теми стосується не лише банків.

Питання: Як реагують регулятори на цю загрозу?

Артем Ляшанов: В ЄС вже працюють рамки на кшталт EU AI Act та DORA, які вимагають від фінансових установ одночасно посилених заходів захисту приватності даних, узгоджених із ШІ-специфічним регулюванням, операційної стійкості систем на основі штучного інтелекту, та прозорих, пояснюваних механізмів прийняття рішень, доступних для регуляторного нагляду. 

Питання: Якщо звести до практики, на яких напрямках варто будувати захист компаніям?

Артем Ляшанов: Я б виділив три. Перше, ШІ-системи виявлення шахрайства, які показують, як саме приймається рішення. Друге, біометрична верифікація з перевіркою живості. Третє, адаптивні системи безпеки, що балансують захист із зручністю клієнта.

Питання: Чи є щось у внутрішній організації компаній, що часто упускають?

Артем Ляшанов: Так, і це важливий нюанс. Команди з протидії шахрайству, кібербезпеки та операційних ризиків мають працювати разом, бо дипфейк-шахрайство стирає межі між соціальною інженерією, підробкою особи та платіжним шахрайством. 

Артем Ляшанов – фінтех-експерт та інвестор з понад 10-річним досвідом побудови платіжних продуктів в Україні та світі.

 

28 серпня 2026р.