«(Не)прості числа»: вистава Закарпатського драмтеатру, яка руйнує стереотипи та створює діалог

У центрі вистави — історія Крістофера, підлітка з розладом аутистичного спектра, який сприймає світ інакше: через числа, чіткі правила, логіку та власну систему координат. Це історія не лише про аутизм, а передусім про людину, її спосіб бачити й відчувати світ, про стосунки з найближчими та про бар’єри, які часто виникають через нерозуміння іншого.

Одне з головних завдань проєкту — говорити про інклюзію засобами театру не формально, а через безпосередній діалог, взаємодію та співпрацю. Саме тому робота над виставою передбачає не лише репетиційний процес, а й низку відкритих заходів.

У межах проєкту вже відбулося перше відкрите читання майбутньої вистави за участі людей з інвалідністю. Учасники мали можливість не лише познайомитися з матеріалом, а й спробувати себе в ролях персонажів майбутньої постановки. Для творчої команди це стало важливою можливістю представити матеріал ще на етапі його створення, почути реакції та продовжити розмову про безбар’єрність через безпосередню взаємодію.

Наступним етапом проєкту стане відкрита репетиція, під час якої учасники зможуть побачити, як драматургічний матеріал поступово перетворюється на сценічну історію, як народжуються образи персонажів, вибудовується простір вистави та взаємодія між акторами.

Співпраця з Максимом Бровченком (КосмоМаксом)

Особливою частиною проєкту стала співпраця з Максимом Бровченком, відомим як КосмоМакс — художником, блогером, письменником та актором з аутизмом. Максим є автором низки творчих проєктів, серед яких «Інтерсвіт», «Чи легко бути аутичною людиною?», «Сповідь аутиста», а також книги «Планета А».

Для нашої команди ця співпраця має особливе значення ще й тому, що Максим дуже добре знайомий з матеріалом майбутньої вистави. У 2025 році він виконував роль Крістофера на сцені Запорізького театру, тож знає цю історію не лише як читач чи художник, а й через власний акторський досвід.

Для афіші «(Не)простих чисел» Максим створив спеціальну картину, яка стала основою її художнього рішення.

У центрі роботи — людина в золотому кубі. Золотий колір обраний невипадково: символіку аутизму пов’язують із золотом та хімічним позначенням цього металу — Au. Сам куб у роботі Максима стає образом внутрішнього світу людини з аутизмом — простору, який може бути зрозумілим і безпечним для неї, тоді як зовнішній світ часто виявляється надто гучним, складним та непередбачуваним.

Водночас у картині з’являється й інший образ куба — вже як символ бар’єрів, створених суспільством: стереотипів, неприйняття, страху перед інакшістю та постійного прагнення визначати, якою людина «повинна» бути.

Цікаво, що образ куба, створений Максимом для картини, перегукується і зі сценографічним рішенням вистави. У сценічному просторі куб також стає важливою частиною світу Крістофера та способом показати глядачеві його особливе сприйняття реальності.

Прем’єра — наприкінці вересня

Наразі у театрі триває активний репетиційний процес. Творча команда працює над сценічним простором, пластикою, музичним і світловим рішенням та шукає театральну мову, яка дозволить глядачеві не просто спостерігати за історією Крістофера, а певною мірою опинитися всередині його способу сприйняття світу.

року.

Для команди принципово важливо, аби ця постановка не перетворювалася на історію про жалість і не намагалася пояснити глядачеві, якими «мають бути» люди з аутизмом.Навпаки — театр пропонує на певний час змінити звичну точку зору та спробувати побачити світ очима Крістофера. 

«(Не)прості числа» — це розмова про прийняття, довіру, родину, право бути собою та про те, що справжня безбар’єрність починається не лише з доступності фізичного простору, а й зі здатності суспільства побачити, почути та прийняти іншу людину.

 

«(Не)прості числа» інсценізація Д. Вишневої, Я. Богомолової

за романом Марка Геддона «Загадковий нічний інцидент із собакою» 

 

Постановочна група:  

Режисер-постановник-Яна Богомолова

Художниця-постановниця –Людмила Бєлая

Звукорежисер-Назарій Урдинець

Світлорежисер-Роман Жогін

Асистент режисера-Діана Вишнева

Помічник режисера-Олена Власова

Пластика-Олена Моргаєва-Бабука

 

 Дійові особи та виконавці:

Крістофер Джон Френсіс Бун-Олег Свіщов

Батько/Поліцейський-Олег Власов

Мати/Шиєрс-Катерина Якубик-Гамага

Шивон/Александер-Моніка Жогіна-Палфі,Олена Моргаєва-Бабука

 

10 вересня 2026р.