Депутати Рівненської обласної ради підтримали звернення депутатів Закарпатської обласної ради

Нагдаємо, у зверненні депутатів Закарпатської облради йшлося про те, що, не дивлячись на те, що із десяти міжнародних транспортних коридорів чотири пролягають територією України, що визначає її надзвичайно високий транзитний потенціал, наша країна останніми роками катастрофічно втрачає свої позиції на ринку міжнародних залізничних перевезень. Через неповноцінне використання транзитного потенціалу Україна щорічно недоотримує близько 2,5 млрд доларів США. Особливо це стало відчутним зараз, під час економічного спаду. За підсумками дев’яти місяців 2009 року транзитний вантажообіг на залізницях України скоротився на 40%. Обсяги термінально-транспортних послуг та залізничні перевезення через західні кордони України впали майже на 70%. Проте цей спад має як об’єктивні чинники - економічна криза, так і суб’єктивні - відсутність в Україні єдиної конкурентоздатної транзитної політики, сприятливого інвестиційного клімату та стабільного податкового законодавства. Ці фактори суттєво гальмують інноваційний розвиток всіх складових залізничної галузі та не дозволяють національним перевізникам нарощувати обсяги транзитних перевезень.
Головним чином, – підкреслюють депутати, – це стосується тарифної політики „Укрзалізниці”. В умовах світової фінансової кризи, коли фактично відбувається перерозподіл товарних потоків, жорсткої конкурентної боротьби між країнами-транзитерами та перевізниками за їх перевезення, „Укрзалізниця” пасивно спостерігає за обвалом обсягів залізничних перевезень через Україну, які успішно перетікають на європейський автотранспорт, або взагалі прямують в обхід України. Найбільша конкуренція у сфері залізничного транзиту відчувається з боку Білорусії. Останніми роками залізничний транзит через Білорусь зріс до 50,6 млн тонн на рік, перевищивши в два рази сухопутний транзит України.Причому левова частка цього вантажопотоку йде через один прикордонний перехід - Брест. Ситуація з Білоруссю свідчить про те, що до наших сусідів перейшло багато тих вантажопотоків, які раніше прямували через західні кордони України. Переорієнтація транзиту зБалканських країн через Білорусь в обхід України несе прямі втрати для міжнародного транспортного коридору №5, у якого апріорі не повинно бути конкурентних маршрутів при перевезеннях вантажів з країн Південної Європи. Варто також відзначити, що завдяки ділянці європейської колії протяжністю 113 км між Чопом і румунською станцією Халмеу, Україна має ще один з найоптимальніших варіантів транзиту: з Болгарії та Румунії на Словаччину – Польщу – Німеччину, на якому сьогодні вантажопотік практично вичерпався у зв’язку з провальною тарифною політикою „Укрзалізниці” в 2008 році, яка сприяла переорієнтуванню перевезень вантажів через Угорщину.
Користуючись такою недальновидною транспортною політикою України, на ринок залізничних перевезень агресивно заходять іноземні оператори з організації перевезень, рухомого складу та термінальних робіт. Так, у 2008 році для українських терміналів в Закарпатті з’явиласясерйозна конкурентна загроза через передачу компанією "Карго Словаччина" в оренду строком на 15 років ОАО "РЖД" контейнерного терміналу „Добра”, розташованого на віддалі 10 км від кордону, інфраструктура якого дозволяє переробляти на ньому більше 250 тис. 20-футових контейнерів на рік. Аналогічні плани російська залізниця має щодо реалізації подібного проекту і в Угорщині на прикордонній станції Захонь.
Все більшим бар’єром в організації процесу перевезень стає українсько - російський кордон. З одного боку російська сторона видає низку законодавчих актів щодо підтримки національних транспортних компаній, які не дозволяють українським компаніям конкурувати при формуванні наскрізних тарифних ставок, з іншого боку „Укрзалізниця” відкриває „зелене світло” російським транспортним компаніям, надаючи їм значні знижки та спецставки при перевезеннях транзитних вантажів територією України. До того ж російські компанії швидкими темпами відкриваючи термінали в Польщі, Угорщині, Словаччині, забезпечують повну незалежність від України як транзитної держави.
Таким чином, через неконкурентоспроможність тарифної політики „Укрзалізниці” по відношенню до тарифів інших видів транспорту, а також встановлення Державною митною службою України необґрунтованої попередньої оплати фінансової гарантії доставки вантажів на транзитні залізничні перевезення, перелік яких у 2008 році наказом ДМСУ № 396 розповсюджувався майже на 50% номенклатури вантажів, високий рівень дозвільних зборів контролюючих структур в пунктах пропуску (карантинні, екологічні, санітарні, інші) та ряд застарілих проблем, в теперішній час фактично наближають до припинення транзитних залізничних перевезень в напрямку 5-го міжнародного транспортного коридору.
Все це, – підсумовують обласні парламентарі, – а також неоднозначне трактування Закону України від 4 червня 2009 року № 1451-VI стосовно оподаткування ПДВ послуг, пов’язаних з транзитними перевезеннями та вкрай повільне формування правового поля транспортної галузі в Україні, призвело до обвального зменшення транзитних перевезень, і як наслідок, попиту на транспортно-експедиторські та термінальні роботи на території України. Всі термінальні компанії фактично знаходяться на межі зупинки. Через відсутність обсягів робіт вони змушені були скоротити майже 50% кваліфікованого персоналу та перевести на скорочений робочий час його залишок. Працівники всіх залізниць України ще з минулого року працюють в режимі неповного робочого часу, що, безперечно, не стимулює ріст обсягів перевезень, загрожує безпеці руху та створює соціальну напругу в трудових колективах.
Враховуючи критичність ситуації, та з метою утримання позицій України як транзитної держави на ринку міжнародних залізничних перевезень, не допущення знищення ринку термінально-транспортних послуг на західних кордонах України, а також незворотних втрат залізничного комплексу України, депутати облради вважають, що вищі посадовці держави повинні якнайшвидше втрутитись в ситуацію та вжити дієвих заходів щодо предметного розгляду з подальшою реалізацією проблемних питань, що спричиняють розвал транспортного комплексу України.

Анна Романенчук

 

15 січня 2010р. -->