Поява дикого збудника поліомієліту може розповсюдитися на все Закарпаття

Фахівці до сих пір сперечаються: Київ наполягає на тому, що діти у Закарпатті захворіли на поліомієліт, закарпатські медики заперечують і твердять про гострий в’ялий параліч, одиночні випадки якого в області фіксують щороку.

За словами в.о. начальника управління охорони здоров’я ОДА Тетяни Міцьо, щорічно у Закарпатській області, як в цілому в Україні, реєструються звернення до медичних закладів хворих з симптомами гострих в’ялих паралічів. У 2014 році було зареєстровано 7 випадків, за поточний рік - 12 випадків.

Наприкінці червня-на початку липня цього року у Закарпатській області було зареєстровано 2 випадки гострих в’ялих паралічів у Рахівському (дитині 4 роки) та Тячівському районах ( дитині 10 місяців). Діти щеплень не мали. В одному випадку - через відмову батьків, в іншому – через постійні медичні протипоказання. Для виключення або підтвердження діагнозу поліомієліту, відповідно до вимог, було досліджено проби матеріалу від цих хворих.

Як стверджує Тетяна Міцьо, за результатами дослідження вірусологічної лабораторії Державного закладу «Український центр з контролю та моніторингу захворювання Міністерства охорони здоров’я України», отриманими 2 вересня 2015 року (тобто наступного дня після голосної заяви міністра Квіташвілі),  виявлено контакт з вакцинним поліовірусом типу Р1, який має генетичні зміни у геномі та визначений як «дериват вакцинного поліовірусу».  Згідно із повідомленням Держсанепідслужби України та листом Українського центру з контролю та моніторингу захворювання Міністерства охорони здоров’я України, на території Закарпатської області, як і України в цілому, у 2015 році, станом на сьогодні циркуляції «диких» поліовірусів не визначено. Тобто, запевняє пані Міцьо, це означає, що випадків захворювань на поліомієліт в області не зареєстровано.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль теж піддав критиці заяви про спалах поліомієліту на Закарпатті. Він, як і більшість місцевих лікарів, переконаний, що паніка є безпідставною. "Діти вже одужали, старший хлопчик ходить у садочок. Жодної загрози для населення нема", - каже Г.Москаль.

Натомість у ВООЗ наполягають, що ситуація вкрай серйозна.  За даними експертів ВООЗ, випадок у Закарпатті  - перший у Європі з 2010 року. Спалаху поліомієліту в області сприяв той факт, що станом на 2014 рік лише близько половини українських дітей були повністю щеплені проти цього захворювання. А рівень охоплення вакцинацією проти поліомієліту серед дітей у віці до року становить лише трохи більше 14 відсотків, що зумовлено нестачею вакцин. Тож ризик подальшого збільшення кількості випадків захворювання в самій Україні залишається високим.

Ситуація з вакциною

У той же час ситуація з постачанням вакцини в Закарпаття є критичною, батьки стривожені через неможливість зробити щеплення дітям.

За словами головного інфекціоніста Закарпаття Михайла Поляка, в області вже кілька років поспіль через брак вакцин зриваються календарі щеплень, а кількість щеплених дітей близька до критичного рівня. Так, для планової та позапланової ревакцинації дітей проти поліомієліту станом на 3 вересня 2015 року за кошти Державного бюджету область отримала 113890 доз імунобіологічних препаратів, що становить лише 14,9% від загальної потреби регіону на 2015 рік.

Головний санітарний лікар Закарпаття Володимир Маркович  визнав, що область є у сьогоднішніх умовах є «сприятливою» для поширення майже будь-якого небезпечного вірусу:  «Територія області є такою, що у випадку появи дикого збудника поліомієліту він може розповсюдитися на всю область. Тому, що протягом років дуже погано проходить вакцинація і формування специфічного популяційного імунітету не відбувається.  Рівень вакцинованості знизився до критичного. У випадку занесення вірусу або якогось біологічного теракту у нас є всі умови для активного розповсюдження вірусу».  

Виникнення скандалу на рівні столиці Володимир Маркович прокоментував так: «ВООЗ задоволена роботою закарпатських епідеміологів і інфекціоністів. Коментувати заяву міністра я не хочу і не можу. Із того, що він сказав, абсолютною правдою є те, що стан вакцинації незадовільний».

Лікар-інфекціоніст з Ужгорода Віктор Петров каже, що ми опинилися у центрі міжнародного скандалу, вважає ситуацію небезпечною  і наводить статистику на своїй сторінці у Фейсбуку:  

2002 рік – Україна отримала статус країни вільної від поліомієліту;

2009 рік –  охоплення щепленням ОПВ від поліомієліту в Україні становив  95%;

2010 рік – перебої з вакцинами;

2012-2015 роки – повністю провалена програма вакцинації. Охоплення вакцинацією від 14% до 35-51% в різних регіонах;

2015 рік, травень – отримання гуманітарної допомоги у виді Канадської вакцини від поліомієліту, яку в УКРВАКЦИНІ (Організація МОЗ) заморозили, чого робити не можна було. «Таким чином, Україна і всі регіони у вересні отримають не вакцину, а сміття», – стверджує Віктор Петров. Він вже подав запити в МОЗ щодо факту псування вакцини  і звернувся до центральних каналів телебачення.

Тим часом уже від завтра в Закарпатті почнуть працювати фахівці ВООЗ, а в інших регіонах України почнеться кампанія з додаткової імунізації дітей віком від народження до 6 років. За бажанням вакцинуватися зможуть і дорослі, кажуть у Міністерстві охорони здоров'я.

Поліомієліт. Що треба знати про хворобу?

Поліомієліт (захворювання називають також дитячим паралічем, хворобою Гейне-Медіна) – це гостре захворювання інфекційного характеру, яке викликається однойменним вірусом. Вірус поліомієліту має здатність уражати центральну нервову систему людини. Осередком ураження при цьому захворюванні є сіра речовина спинного мозку. Крім того, при потраплянні в організм вірусу поліомієліту починається запальний процес слизових оболонок носоглотки і кишківника.

Епідемії цього захворювання відбувалися в світі аж до середини минулого століття. Але на сьогодні внаслідок масової імунізації дітей спеціально розробленою вакциною від поліомієліту спостерігаються виключно спорадичні випадки захворювання. Щеплення від поліомієліту дозволили зупинити поширення хвороби. Однак кількість здорових носіїв поліомієліту, а також число абортивних випадків (людина одужує до того, як розвивається параліч) істотно перевищує кількість людей в паралітичній стадії. Саме вони і є головними розповсюджувачами поліомієліту, хоча трапляється, що зараження відбувається і від хворого в стадії паралічу.

Джерелом захворювання служить хвора людина або здоровий носій вірусу. Передаватися вірус може через брудні руки, їжу, воду або приналежності побуту (білизна, посуд, тощо). Заразитися поліомієлітом можна, купаючись в брудній воді озера або ставка.

Інфекція передається, в основному, через особисті контакти, а також шляхом фекального забруднення продуктів харчування. Саме остання обставина пояснює, чому хвороба часто розвивається сезонно: пік поширення захворювання припадає на кінець літа і початок осені. Інкубаційний період при поліомієліті може тривати від одного до двох тижнів. Хворіють на поліомієліт, як правило, діти у віці від шести місяців до п'яти років. Але трапляється, що і дорослий організм піддається цьому вірусному захворюванню.

Симптоми поліомієліту

Перші прояви поліомієліту належать до групи загальних проявів інтоксикації організму: біль в горлі, нежить і кашель. Все це може супроводжуватися нудотою, блюванням і діареєю. Температура тіла може різко підвищуватися до високих позначок. Інфікована людина відчуває нездужання, втому. Відмітною симптом цього захворювання є м'язовий параліч. Причиною смерті при поліомієліті є найчастіше параліч діафрагми, який призводить дисфункцій дихальної системи.

Інкубаційний період може тривати від 2 до 35 днів, у середньому він триває 5-12 днів.

Виділяють дві форми захворювання: паралітичну й непаралітичну.

Паралітична форма хвороби протікає в 4 стадії: препаралітична, паралітична, період відновлення й стадія залишкових явищ.

-  Препаралітична стадія (3-5 днів). Захворювання починається гостро, з різкого підвищення температури тіла. Перші 3 дня хвороби пацієнти скаржаться на головний біль, нудоту, нежить, болі в горлі, іноді з'являються розлади травлення (запор або діарея). Такі ознаки можуть бути розцінені, як гостре вірусне захворювання, хворі не звертаються до лікаря, навіть не підозрюючи, що це може бути поліомієліт. Симптоми можуть стихнути на кілька днів, після чого знову настає погіршення стану, підсилюється головний біль, виникають болі в кінцівках і спині, свідомість у хворих може бути сплутаною.

- Паралітична стадія. Паралічі розвиваються дуже швидко, звичайно протягом декількох годин. У кінцівках відбувається зниження тонусу м'язів, активні рухи обмежені або повністю відсутні. Найчастіше відбувається ураження м'язів нижніх кінцівок, але іноді може розвитися параліч м'язів шиї й тулуба. З виникненням паралічів з'являються й м'язові болі. Паралітична стадія може тривати від декількох днів до 2 тижнів.

- Відбудовний період триває від декількох місяців до 2-3 років. Спочатку відновлення рухів у паралізованих м'язах іде швидкими темпами, але потім уповільнюється.

- Стадія залишкових явищ характеризується атрофією м'язів, стійкими млявими паралічами кінцівок, деформацією тулуба.

Непаралітична (абортивна, стерта) форма поліомієліту протікає з появою нетривалої лихоманки, катаральних явищ (кашель, біль у горлі, нежить) і диспепсичних розладів (нудота, блювота, діарея). Ці симптоми зазвичай зникають протягом декількох днів.

Діагностика

Діагностування поліомієліту ґрунтується на клінічних даних, епідеміологічних передумовах і результати лабораторних досліджень.

Вкрай важко діагностувати поліомієліт непаралітичної форми і першої, препаралітичної стадії, оскільки симптоматика дуже загальна. Тому в таких випадках обов'язково проводяться дослідження калових мас і крові, щоб виявити в них збудника захворювання.

Лікування поліомієліту

Противірусних препаратів для специфічного лікування захворювання не існує. Хворих поміщають у бокс інфекційного стаціонару, ізоляція триває 40 днів. Хворим показане дотримання постільного режиму на 2-3 тижні. Проводиться симптоматична терапія: жарознижуючі (нурофен, парацетамол), вітамінотерапія (вітаміни групи В, аскорбінова кислота). При ураженні дихальних м'язів може знадобитися штучна вентиляція легенів.

Процедури, які потрібно виконувати у відновлювальний період, дуже важливі. Більша роль приділяється лікувальній фізкультурі, масажу, фізіотерапії, водним процедурам, електростимуляції. У періоді залишкових явищ за  необхідності показане ортопедичне лікування з метою корекції розвинених деформація й контрактур кінцівок і тулуба.

Профілактика поліомієліту

У вогнищі інфекції проводяться санітарно-гігієнічні заходи: дезінфекція приміщення, посуду, іграшок, постільної білизни й інших предметів, які можуть бути заражені. Діти, що контактували із захворілим, перебувають на карантині від 15 днів до 3 тижнів.

На сьогодні єдиним ефективним методом профілактики цього небезпечного захворювання є щеплення. Вакцинація виконується в кілька етапів. Відповідно національному прищеплювальному календарю щеплення вводиться в 3, 4,5 і 6 місяців. Перша ревакцинація проводиться в 18 місяців, а друга в 20 місяців. Третя й остання доза вакцини вводиться дитині в 14 років.

Багато батьків відмовляються від вакцинації від поліомієліту, боячись розвитку в дитини ускладнень. Перед тем, як підписати відмову від щеплення, необхідно зважити всі « за» і « проти», оскільки відмовляючись від вакцинації, батьки залишають дитину без захисту від найнебезпечнішого захворювання.

Лідія Вербицька для Uzhgorod.net.ua