В Ужгороді констатували основні проблеми закарпатської літератури

Спочатку, за участі представників культури та письменства двох держав, провели акцію "Літературне добросусідство" – презентацію книг словацьких авторів, виданих на Закарпатті, та творів закарпатських письменників, перекладених словацькою мовою. Виставку представив очільник крайового письменницького осередку Василь Густі, котрий відзначив, що інтерес закарпатців і словаків до літератур одне одного – очевидний та вже втілений у солідній колекції перекладних видань окремих авторів, двомовних антологіях і спеціалізованій періодиці. Крім того, зазначила начальник управління культури ОДА Вікторія Фролова, сприяє зближенню двох літератур і українсько-словацький фестиваль "Карпатська ватра", який у найближчій перспективі сподіваються відновити після дворічної перерви.

Присутня ж на зустрічі консул Генконсульства Словацької Республіки в Ужгороді Янка Буріанова запевнила, що далеко не всякі сусіди можуть похвалитись такими плодами співпраці на літературній ниві. "Наші дружні культурні взаємини – беззаперечні, але така духовна цінність завжди потребує і матеріального втілення. Всі ці книги є промовистими свідченнями нашого добросусідства, які назавжди залишаться з нами".

Далі фахівці зібрались за круглим столом для обговорення актуальних питань розвитку книговидання на книгорозповсюдження Закарпатті. Участь у дискусії взяли письменники, літературознавці, видавці, бібліотекарі, представники управління культури облдержадміністрації. Зустріч ініційована департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Закарпатської ОДА, заступник директора якого Василь Комарницький навів чимало статистичних даних, не вельми втішних для галузі. Зокрема, якщо торік на Львівщині було видано 1379 найменувань книг, то на Закарпатті це лише 197 назв, загальний тираж видань становив 97 тисяч примірників, а це – 0,1 книги на одного мешканця краю. Причиною такого стану речей, не тільки на Закарпатті, а й у багатьох областях, є відсутність загальнодержавної стратегії розвитку книговидання.

Як свідчили доповідачі, крім Ужгорода та Мукачева, книгарень у Закарпатті практично не залишилось або ж їх загнали в невеличкий куточок усілякі торговельно-розважальні точки. Відтак, книга гостро потребує відвоювання свого простору в районах, аби в книгарнях можна було достойно представити вітчизняну літературу.

Наразі в області діє програма з книговидання, та вона в першу чергу дбає про донесення до читачів спадку класиків, серед яких – і донедавна забуті чи й заборонені імена, тож на видання всіх вартісних книжок внутрішнього фінансування не вистачає, тож одним із нагальних питань є залучення додаткових інвестицій.

Так, за наслідками круглого столу учасники планують розробити пропозиції щодо розширення мережі книгорозповсюдження в районах.

Також стало відомо, що днями було розроблене розпорядження Кабміну "Про затвердження плану заходів щодо реалізації концепції державної політики розвитку національної видавничої справи та популяризації читання до 2020 року", яке теж мало б обнадіяти письменників і видавців.

Крім іншого, необхідно передбачити і можливість проведення презентацій закарпатської літератури в інших областях та державах близького зарубіжжя, які нині переважно відбуваються завдяки ентузіастам і особистим знайомствам, але, знову ж таки, суттєво потребують державної підтримки.

Під час завтрашніх презентацій "Книга-фесту" ітиметься про здобутки літераторів та видавців краю й інших областей. Врочисте відкриття свята та книжкова виставка стартують о 10.00 в галереї "Ужгород".

Управління культури Закарпатської ОДА