У Рахові розпочався літній проєкт «Читання у парку»
Зручно розмістившись на пледі діти відповідали на питання вікторини про улюблену пору року – літо.
Зараз для більшості діточок подорожі Україною та світом значно обмежились. Але хіба це зупинить справжніх мрійників? Для них бібліотекарі підготували виставку-інсталяцію „Подорожуй світом” на якій представили книги прочитавши які можна подумки перенестися в любу країну світу, відвідати історичні місця та зануритись в цікаві подорожі. А ще відкрити для себе нових авторів та твори! Для цього бібліотекарі організували для діток цікаву гру з глобусом – розкрутивши його, малеча із заплющеними очима тицяла пальчиком в глобус і кожен повинен був назвати письменника, чи твір країни в яку попав)
А далі почались ігри, які дітки дуже полюбляють! Перша з них була під назвою „Хто більше”: діти змагалися хто згадає більше героїв казок, які закінчуються на певну букву.
Наступна гра називалась „Хто більше знає казок”. Дітки вистроїлись в рядок, а потім називали одну казку і одночасно робили один крок, той хто назвав найбільше казочок, а отже і пішов найдалі, вирвавшись вперед – отримав заслужену перемогу! Ще одна гра, яка дуже захопила малюків, це гра „З якої я казки?”. За допомогою міміки і жестів потрібно було відгадати героя казочки. А потім наших юних читайликів чекав чарівний мішок повен казочок! Навпомацки діти витягували з нього м’які іграшки-звірята і називали з якої казки цей герой.
Далі дітки зручно розмістившись на килимку почали мріяти. Для цього ведучі підготували для них кошик, з якого дітки витягували папірці і продовжували фантазувати. А на них були речення, які треба було продовжити, наприклад „Коли я стану дорослим…”, „Коли закінчиться війна я…”, і т.д. Але найбільше захоплення у дітей викликала гра „Дитячий боулінг”! Діти по черзі котили м’яч, збиваючи імпровізовані кеглі, раділи, підстрибували, плескали в долоні, нервували і пробували знову і знову). Наступна гра називалась „Хто лишній”, але замість стільчиків, дітки намагались чимшвидше сісти на листок паперу)
„Звір-риба-птах” – така гра з м’ячем сподобалась найбільше підліткам.
Ще одна гра з м’ячем „Я знаю п’ять…” викликала ажіотаж та багато сміху та охочих в неї пограти) Далі ведучі заходу ведучі провели рухливу гру, де дітки ставши у коло виконували завдання ведучого: Хто влітку купався в річці – тричі підстрибне, Хто влітку прочитав книгу – погладить себе по голові, і т. д) І на закінчення заходу дітки на заздалегідь підготовленому стенді писали побажання друзям на літо. Всі переможці отримували невеличкі призи-подаруночки, яким дітки невимовно раділи. І вже за традицією – солодкий стіл, а на природі все ще смачніше! Час пролетів наче мить. Діти щасливі і втомлені прощалися і чи не кожен йдучи питав: „Коли наступна зустріч?”)
Олена Боднар, Рахівська дитяча бібліотека
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів