У Рахові розпочався літній проєкт «Читання у парку»

Зручно розмістившись на пледі діти відповідали на питання вікторини про улюблену пору року – літо.
Зараз для більшості діточок подорожі Україною та світом значно обмежились. Але хіба це зупинить справжніх мрійників? Для них бібліотекарі підготували виставку-інсталяцію „Подорожуй світом” на якій представили книги прочитавши які можна подумки перенестися в любу країну світу, відвідати історичні місця та зануритись в цікаві подорожі. А ще відкрити для себе нових авторів та твори! Для цього бібліотекарі організували для діток цікаву гру з глобусом – розкрутивши його, малеча із заплющеними очима тицяла пальчиком в глобус і кожен повинен був назвати письменника, чи твір країни в яку попав)
А далі почались ігри, які дітки дуже полюбляють! Перша з них була під назвою „Хто більше”: діти змагалися хто згадає більше героїв казок, які закінчуються на певну букву.
Наступна гра називалась „Хто більше знає казок”. Дітки вистроїлись в рядок, а потім називали одну казку і одночасно робили один крок, той хто назвав найбільше казочок, а отже і пішов найдалі, вирвавшись вперед – отримав заслужену перемогу! Ще одна гра, яка дуже захопила малюків, це гра „З якої я казки?”. За допомогою міміки і жестів потрібно було відгадати героя казочки. А потім наших юних читайликів чекав чарівний мішок повен казочок! Навпомацки діти витягували з нього м’які іграшки-звірята і називали з якої казки цей герой.
Далі дітки зручно розмістившись на килимку почали мріяти. Для цього ведучі підготували для них кошик, з якого дітки витягували папірці і продовжували фантазувати. А на них були речення, які треба було продовжити, наприклад „Коли я стану дорослим…”, „Коли закінчиться війна я…”, і т.д. Але найбільше захоплення у дітей викликала гра „Дитячий боулінг”! Діти по черзі котили м’яч, збиваючи імпровізовані кеглі, раділи, підстрибували, плескали в долоні, нервували і пробували знову і знову). Наступна гра називалась „Хто лишній”, але замість стільчиків, дітки намагались чимшвидше сісти на листок паперу)
„Звір-риба-птах” – така гра з м’ячем сподобалась найбільше підліткам.
Ще одна гра з м’ячем „Я знаю п’ять…” викликала ажіотаж та багато сміху та охочих в неї пограти) Далі ведучі заходу ведучі провели рухливу гру, де дітки ставши у коло виконували завдання ведучого: Хто влітку купався в річці – тричі підстрибне, Хто влітку прочитав книгу – погладить себе по голові, і т. д) І на закінчення заходу дітки на заздалегідь підготовленому стенді писали побажання друзям на літо. Всі переможці отримували невеличкі призи-подаруночки, яким дітки невимовно раділи. І вже за традицією – солодкий стіл, а на природі все ще смачніше! Час пролетів наче мить. Діти щасливі і втомлені прощалися і чи не кожен йдучи питав: „Коли наступна зустріч?”)
Олена Боднар, Рахівська дитяча бібліотека
До теми
- Закарпаття в експедиціях, архівах і на плівці: історія американського історика Джона Свонсона
- «Мені 24 роки, і в мене троє дітей, молодшому сину всього 2 місяці. Але я не думаю звільнятися…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія
- Від Сколе до Мукачева: унікальна веломандрівка 1912 року очима Рудольфа Вацека
- Як Вуйко, Грузин та Директор почали ветеранський бізнес і вижили
- "Парцели" Йосипа Архія: видано неопубліковані твори письменника
- "Суспільство досі далеке від війни": історія Василя Іванського, ветерана з Ужгорода, який втратив ногу, але не силу духу
- «Ми всі тут для того, щоб наші діти не воювали…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Штурмовик із Руських Комарівців. Сержант Тарас Гурніш посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Частинка Луганщини у Сваляві. Підтримати своїх і знайти можливості для інших
- Герої без зброї: психологиня ДСНС Закарпаття Каріна Фаньо про світло у темряві, важливість професії і силу бути поруч
- «Коли почалася повномасштабка, мені було 55. Але я пояснив своїм рідним, що на порозі рідної хати не зможу їх захистити, і пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- Таємниця Клари Буткаї: камінь в Ужгородському замку зберігає зворушливу історію XVII століття
- Рятувальник Олександр Брайловський про те, як не зламатися там, де світ валиться під ногами
- “Мрію, що колись повернуся додому – в український Маріуполь”: перша повернута з окупації дівчинка Кіра Обединська в Ужгороді
- «Ворожий дрон вдарив у задню частину САУ, але вибухівка відлетіла вбік і не здетонувала – ось, що значить бойова удача!..» Історія бійця 128 бригади «Маестро»
- Військова Наталія Зотова: "Коли ТЦК перевищує повноваження це треба розслідувати. Але, якщо жінки перекинули машину ТЦК, на це треба теж реагувати відповідно"
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів