У Рахові розпочався літній проєкт «Читання у парку»

Зручно розмістившись на пледі діти відповідали на питання вікторини про улюблену пору року – літо.
Зараз для більшості діточок подорожі Україною та світом значно обмежились. Але хіба це зупинить справжніх мрійників? Для них бібліотекарі підготували виставку-інсталяцію „Подорожуй світом” на якій представили книги прочитавши які можна подумки перенестися в любу країну світу, відвідати історичні місця та зануритись в цікаві подорожі. А ще відкрити для себе нових авторів та твори! Для цього бібліотекарі організували для діток цікаву гру з глобусом – розкрутивши його, малеча із заплющеними очима тицяла пальчиком в глобус і кожен повинен був назвати письменника, чи твір країни в яку попав)
А далі почались ігри, які дітки дуже полюбляють! Перша з них була під назвою „Хто більше”: діти змагалися хто згадає більше героїв казок, які закінчуються на певну букву.
Наступна гра називалась „Хто більше знає казок”. Дітки вистроїлись в рядок, а потім називали одну казку і одночасно робили один крок, той хто назвав найбільше казочок, а отже і пішов найдалі, вирвавшись вперед – отримав заслужену перемогу! Ще одна гра, яка дуже захопила малюків, це гра „З якої я казки?”. За допомогою міміки і жестів потрібно було відгадати героя казочки. А потім наших юних читайликів чекав чарівний мішок повен казочок! Навпомацки діти витягували з нього м’які іграшки-звірята і називали з якої казки цей герой.
Далі дітки зручно розмістившись на килимку почали мріяти. Для цього ведучі підготували для них кошик, з якого дітки витягували папірці і продовжували фантазувати. А на них були речення, які треба було продовжити, наприклад „Коли я стану дорослим…”, „Коли закінчиться війна я…”, і т.д. Але найбільше захоплення у дітей викликала гра „Дитячий боулінг”! Діти по черзі котили м’яч, збиваючи імпровізовані кеглі, раділи, підстрибували, плескали в долоні, нервували і пробували знову і знову). Наступна гра називалась „Хто лишній”, але замість стільчиків, дітки намагались чимшвидше сісти на листок паперу)
„Звір-риба-птах” – така гра з м’ячем сподобалась найбільше підліткам.
Ще одна гра з м’ячем „Я знаю п’ять…” викликала ажіотаж та багато сміху та охочих в неї пограти) Далі ведучі заходу ведучі провели рухливу гру, де дітки ставши у коло виконували завдання ведучого: Хто влітку купався в річці – тричі підстрибне, Хто влітку прочитав книгу – погладить себе по голові, і т. д) І на закінчення заходу дітки на заздалегідь підготовленому стенді писали побажання друзям на літо. Всі переможці отримували невеличкі призи-подаруночки, яким дітки невимовно раділи. І вже за традицією – солодкий стіл, а на природі все ще смачніше! Час пролетів наче мить. Діти щасливі і втомлені прощалися і чи не кожен йдучи питав: „Коли наступна зустріч?”)
Олена Боднар, Рахівська дитяча бібліотека
До теми
- Чому військові люблять котиків? Олександр Шершун “Мер”
- «Із нашої родини воює шестеро чоловіків…» Історія бійця 128 бригади Руслана
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- Звільнився з армії – і через місяць повернувся знов: історія військового зі 101 бригади ТрО Закарпаття
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- Прикордонник «РЕМ». Василь Сідун із Дубрівки посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню
- Ветеран із Ужгорода Віктор Суліма: від фронту до крафтового виробництва
- "Я зрозумів, що таке бойові виїзди після того, як нас обстріляв російський танк". Історія бійця 128 бригади Андрія
- «Кожна вагітність для нас — диво»: Ганна Палагусинець про програму лікування непліддя
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- «Моїм рідним було б ганьба, якби я став ухилянтом…» Історія бійця 128 бригади Віталія
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- "Усе накопичується – втома, загиблі товариші... Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину

До цієї новини немає коментарів