У Рахові розпочався літній проєкт «Читання у парку»

Зручно розмістившись на пледі діти відповідали на питання вікторини про улюблену пору року – літо.
Зараз для більшості діточок подорожі Україною та світом значно обмежились. Але хіба це зупинить справжніх мрійників? Для них бібліотекарі підготували виставку-інсталяцію „Подорожуй світом” на якій представили книги прочитавши які можна подумки перенестися в любу країну світу, відвідати історичні місця та зануритись в цікаві подорожі. А ще відкрити для себе нових авторів та твори! Для цього бібліотекарі організували для діток цікаву гру з глобусом – розкрутивши його, малеча із заплющеними очима тицяла пальчиком в глобус і кожен повинен був назвати письменника, чи твір країни в яку попав)
А далі почались ігри, які дітки дуже полюбляють! Перша з них була під назвою „Хто більше”: діти змагалися хто згадає більше героїв казок, які закінчуються на певну букву.
Наступна гра називалась „Хто більше знає казок”. Дітки вистроїлись в рядок, а потім називали одну казку і одночасно робили один крок, той хто назвав найбільше казочок, а отже і пішов найдалі, вирвавшись вперед – отримав заслужену перемогу! Ще одна гра, яка дуже захопила малюків, це гра „З якої я казки?”. За допомогою міміки і жестів потрібно було відгадати героя казочки. А потім наших юних читайликів чекав чарівний мішок повен казочок! Навпомацки діти витягували з нього м’які іграшки-звірята і називали з якої казки цей герой.
Далі дітки зручно розмістившись на килимку почали мріяти. Для цього ведучі підготували для них кошик, з якого дітки витягували папірці і продовжували фантазувати. А на них були речення, які треба було продовжити, наприклад „Коли я стану дорослим…”, „Коли закінчиться війна я…”, і т.д. Але найбільше захоплення у дітей викликала гра „Дитячий боулінг”! Діти по черзі котили м’яч, збиваючи імпровізовані кеглі, раділи, підстрибували, плескали в долоні, нервували і пробували знову і знову). Наступна гра називалась „Хто лишній”, але замість стільчиків, дітки намагались чимшвидше сісти на листок паперу)
„Звір-риба-птах” – така гра з м’ячем сподобалась найбільше підліткам.
Ще одна гра з м’ячем „Я знаю п’ять…” викликала ажіотаж та багато сміху та охочих в неї пограти) Далі ведучі заходу ведучі провели рухливу гру, де дітки ставши у коло виконували завдання ведучого: Хто влітку купався в річці – тричі підстрибне, Хто влітку прочитав книгу – погладить себе по голові, і т. д) І на закінчення заходу дітки на заздалегідь підготовленому стенді писали побажання друзям на літо. Всі переможці отримували невеличкі призи-подаруночки, яким дітки невимовно раділи. І вже за традицією – солодкий стіл, а на природі все ще смачніше! Час пролетів наче мить. Діти щасливі і втомлені прощалися і чи не кожен йдучи питав: „Коли наступна зустріч?”)
Олена Боднар, Рахівська дитяча бібліотека
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів