Андрій Андріїв: В новому сезоні боротимемося за призове місце

–   Андрію Євстафійовичу, «Ужгород» в цьому сезоні став переможцем зимової першості краю,  володарем кубка та  чемпіоном Закарпаття. Тож сезони став більш, ніж вдалим…

–        Так, звісно. Для нас цей сезон розпочався з 27 січня, коли зібрали хлопців на перші тренувальні збори. Гравці добре підготувалися й уже в перших офіційних змаганнях – зимовій першості області стали переможцями. Це був перший показник того, що команда готова як фізично, так і технічно до того, щоб вдруге поспіль позмагатися за чемпіонство.

Та й кадровий склад колективу значно не змінився в порівнянні з минулорічним сезоном, вже в ході чемпіонату відбулися посилення за позиціями. Другим успіхом для нас стала перемога в Кубку Закарпаття, де в фіналі ми здолали з рахунком – 2:0 своїх конкурентів у чемпіонаті – виноградівський «Севлюш». Причому в ході матчу залишилися в меншості, але зуміли втримати переможний для нас результат.

Практично впродовж цілого сезону між «Ужгородом» та «Севлюшем» йшла гостра конкуренція за лідерство, особливо це відчувалося в другому колі.  Ще в кінці першого кола програли ув Виноградові через травми ключових виконавців, а вже в другій частині чемпіонату поступилися в Берегові, коли пропустили на останній хвилині гри й дозволили обійти себе виноградівцям.

Цю осічку можна окреслити як втому, адже кілька наших провідних футболістів водночас грають за кордоном, тому втома далася взнаки й відбилася на грі хлопців. Проте в очній зустрічі на рідному «Автомобілісті» зуміли переграти нашого конкурента й знову забронювати за собою лідируючу позицію, яку вже втримали до самого завершення сезону. 

-          Була ще й третя гра з «Севлюшем» - за Суперкубок Закарпаття. Але цей трофей «Ужгород» взяти не зміг…

-          Поступилися виноградівській команді в серії післяматчевих пенальті, а це, як відомо, - лотерея. Гадаю, що на результат гри вплинули погодні умови, через які гравці нашої команди не змогли показати весь свій арсенал.

–        Сезон завершився, які плани в «Ужгорода» вже на сезон-2017?

–          Після завершення цього сезону мав відверту розмову з гравцями, зауважив їм, якщо вони хочуть спробувати себе в професійному футболі, то хай пробують, а якщо не вийде, то завжди раді їх бачити в своєму складі. Тому в кадровому плані визначатимемося вже після початку зборів, які стартують в кінці січня, відповідно й завдання для команди на новий чемпіонат з огляду на кадровий потенціал  ставитиму в цей період, але ми боротимемося за те, щоб бути в трійці лідерів команд вищої ліги Закарпаття.

–        Ще весною цього року ходили чутки, що «Ужгород» можливо ставить собі за ціль стати професійним клубом, а відповідно й заграти в другій лізі Чемпіонату України. Є такі плани у вас як керівника команди-чемпіона Закарпаття?

– Ми граємо в аматорський футбол, хлопці мають можливість і працювати, і тренуватися, а у вихідні грати календарні матчі чемпіонату краю.  Якщо ж переходити до професійного футболу, то ми до цього не готові, в нас ще немає відповідного рівня інфраструктури, потрібно практично вдвічі збільшувати кадровий склад команди.

По-друге, гравцям доведеться практично по одну-дві доби перебувати  в дорозі, адже під час виїзних матчів прийдеться у більшості випадків до місця зустрічей долати  відстань у  більш ніж тисячу кілометрів.  Уцьому плані, сподіваюся,  власник «Говерли» Нестор Шуфрич улітку таки заявить команду від Ужгорода в професійний футбол.

–        Зважаючи на успіхи основної команди, її молодіжний склад значно відстав і завершив сезон на 12-й сходинці турнірної таблиці. ..

–        У цьому році Ужгород та Ужгородський район був представлений дев’ятьма командами у вищій та першій лігах області (4 – в вищій та 5- у першій).  Тому підібрати до юнацької команди футболістів практично не було з кого, з цього не роблю великої проблеми. Радує те, що 5 вихідців з команди «Середнє» сьогодні займаються тренерською роботою й виховують майбутніх футболістів. Сподіваюся, що через кілька років матимемо конкуренцію і в молодіжну команду. 

–        ФК «Ужгород» має краще футбольне поле в області, а коли плануєте завершити будівництво стадіону «Автомобіліст»?

–        Мені найбільше приємно, що вдалося повернути глядачів на трибуни стадіону «Автомобілст», який має 60-літню історію, але тривалий період, близько 15 років був занедбаним, а за останні неповні три роки завдяки відбудові, дали йому «друге дихання». І сьогодні на нього охоче приходять вболівальники та команди.  А повністю завершити будівництво спортивного об’єкту плануємо влітку 2017 року – залишилося поставити бігові доріжки, збудувати в’їзд на стадіон з вул. Володимирської  та огорожу.

Десять років тому ми збудували футбольне поле в Середньому, тепер є вже поле на «Автомобілісті».  З нас бере приклад керівництво «Минаю», яке також розбудовує нове футбольне поле, «підтягнули» до хорошого рівня футбольні поля в с. Концгазо та в с. Баранинці. Багато небайдужих людей рівняються на нас і створюють довкола якісну футбольну інфраструктуру.   

-          А як оцінюєте рівень арбітражу в матчах вашої команди?

-          Не маю жодних претензій, оскільки проводити матчі за участі команд-лідерів завжди доручали кращим арбітрам нашої області, жодних нарікань на їхню роботу в мене нема. Можливо, більш проблематично арбітрам проводити поєдинки у нижчих лігах та чемпіонатах району, очевидний приклад мали під час фіналу Ліги Чемпіонів Закарпаття, коли на 19-річного асистента арбітра налетіла юрба вболівальників та гравців. Можливо, через такі негативні явища й відчувається відсутність конкуренції в суддівстві, дуже мало молодих арбітрів. Знаю, що неефективно працює «Школа молодого арбітра», потрібно цю глобальну проблему вирішувати.

-          На жаль у чемпіонаті не обійшлося й без скандалів, один із яких пов’язаний з вашою командою. Після матчу «Ужгород» - «Минай» гравець минайської команди Микола Гібалюк повів себе, м’яко кажучи, некультурно. За що згодом поплатився відстороненням від занять футболом на  рік. Таке покарання, на вашу думку, адекватне?

-          Так цей епізод є неприємним з точки зору поведінки футболіста. Ми вкладаємо в стадіон кошти, енергію, а гравець щосили б’є дверима й нищить їх – це принаймні не личить такому гравцю. Тому гадаю, що виконком ФФЗ взяв за прецендент рішення сусідньої Львівської ФФ з пожиттєвого відсторонення від футболу на території Львівщини футболіста  Сливки, рішення - справедливе.

–        Що б хотіли побажати президентам клубів, тренерам, гравцям, вболівальникам напередодні новорічно-різдвяних свят?

–        Насамперед бути здоровими, щасливими, успішними й реалізації намічених цілей.

Роман СЕНИШИН спеціально для uzhgorod.net.ua

 

03 грудня 2016р.