Треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби, - Закарпатська обласна рада

Оскільки Перечинщина опинилася у так званому осередку ураження стихією, то впродовж минулих вихідних разом із керівництвом району заступник голови облради Петро Грицик побував у всіх підтоплених населених пунктах району. За його словами, у с.Тур’я Поляна стихією зруйновано два підвісні мостові переходи, у с.Туриця - житловий будинок. В інших населених пунктах багато води у дворогосподарствах, яка залила підвали, понищила сходи і т.д.
Ми об’їздили майже потерпілі села Перечинщини, - розповідає Петро Васильович.- На ходу приймали потрібні рішення, застережні заходи, спілкувалися з людьми, заспокоювали. Люди налякані, оскільки пережили не одну стихію - як великі дощі, снігопади, так і градобої. То ж доводилось серед іншого ще й наставляти, мовляв, уникайте небезпечних уламків, сміття, пошкоджених кабелів і т.д. А вони зі свого боку ставили низку питань, серед яких – непрості: скільки відшкодує держава за принесені стихією втрати і збитки? Говорив з людьми відверто, а це не завжди подобається нашим землякам. Зокрема, про те, що держава - у війні, тому очікувати великої фінансової допомоги - принаймні нечесно. Мусимо навчитися страхувати свої оселі, помістя, майно і життя. Тоді точно ніхто не опиниться наодинці зі своїми проблемами та забезпечить собі спокій. В Європі, куди ми прагнемо, страхують навіть від виливання води із акваріумів. Звісно, є недовіра до вітчизняних страхових компаній. На жаль. Тому, як варіант, варто розробити на державному рівні дорожню карту забезпечення життєдіяльності населених пунктів у зоні ризику від стихійних лих, в якій буде і пункт щодо необхідності страхування осель. Повинен сказати, що люди і нам, представникам влади, задавали запитання, на які хотіли почути пряму відповідь. Приміром, як вберегти край від повеней і зсувів? Ясна річ, традиційно був з ними відвертим. І казав: треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби. Тому що гори через ніщивну вирубку втрачають здатність затримувати воду і вона швидко біжить униз до людських осель. І ці питання треба ставити на найвищому рівні. Було приємно те, що люди готові у своїх селах допомагати фахівцям заліснювати площі.
Сьогодні спостерігається зниження температури в горах, що призупинило сніготанення та погіршення паводкової ситуації.
Депутати облради на засіданні 6-ої сесії, яка відбудеться вже наступного тижня – 16 лютого, обов’язково розглянуть питання лютневого паводку на Закарпатті, обговорять нанесені збитки та приймуть рішення, аби допомогти краянам пережити й цю стихію.
Прес-служба Закарпатської облради
До теми
- Бізнесу Закарпаття представили урядові програми енергонезалежності та цифрової зрілості
- Безоплатні зарядні станції для дітей з інвалідністю: на Закарпатті подано 270 заявок
- Цифрова трансформація та енергопідтримка: що пропонують підприємцям Закарпаття
- Громади, податки, бюджети: в ОВА обговорили шляхи скорочення боргів
- На Закарпатті з робочим візитом перебувають партнери з Італії та Словаччини
- «Психоемоційна стійкість: як впевнено пройти співбесіду та адаптуватися на роботі» – Молодіжна рада при Закарпатській ОВА запрошує на тренінг
- «Діалог влади та бізнесу»: закарпатські митники продовжують консультувати суб’єктів зовнішньоекономічного господарювання
- Можливість для громадських організацій: стартували конкурси соціальних та ветеранських проєктів на Закарпатті
- На Закарпатті розпочали основний етап будівництва «4.5.0. Recovery Center»
- Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко із робочим візитом на Закарпатті
- Громади Закарпаття можуть залучити підтримку міжнародних експертів для розвитку економіки
- Закарпаття з робочим візитом відвідав президент Паралімпійського комітету Угорщини Ласло Сабо
- Закарпаття реалізує 11 проєктів Interreg NEXT Румунія–Україна на понад 2,6 млн євро
- Закарпаття формує системну ветеранську політику: від реагування до комплексної підтримки
- Представників ромської спільноти Закарпаття запрошують до участі в грантовому проєкті «Разом до успіху»
- На Закарпатті 228 родин скористалися програмою пільгового кредитування «Власний дім» у 2025 році
- Громади Закарпаття можуть долучитися до впровадження соціальної послуги з комплексного розвитку та догляду дітей з інвалідністю віком від 6 років.
- Закарпаття — серед лідерів зростання зарплат в Україні наприкінці 2025 року
- Молодь, бізнес і регіональний розвиток: на платформі «Діалог влади та бізнесу» шукали спільні відповіді
- На Закарпатті триває проєкт із посилення системи інтегрованих соціальних послуг для дітей та сімей

Ми об’їздили майже потерпілі села Перечинщини, - розповідає Петро Васильович.- На ходу приймали потрібні рішення, застережні заходи, спілкувалися з людьми, заспокоювали. Люди налякані, оскільки пережили не одну стихію - як великі дощі, снігопади, так і градобої. То ж доводилось серед іншого ще й наставляти, мовляв, уникайте небезпечних уламків, сміття, пошкоджених кабелів і т.д. А вони зі свого боку ставили низку питань, серед яких – непрості: скільки відшкодує держава за принесені стихією втрати і збитки? Говорив з людьми відверто, а це не завжди подобається нашим землякам. Зокрема, про те, що держава - у війні, тому очікувати великої фінансової допомоги - принаймні нечесно. Мусимо навчитися страхувати свої оселі, помістя, майно і життя. Тоді точно ніхто не опиниться наодинці зі своїми проблемами та забезпечить собі спокій. В Європі, куди ми прагнемо, страхують навіть від виливання води із акваріумів. Звісно, є недовіра до вітчизняних страхових компаній. На жаль. Тому, як варіант, варто розробити на державному рівні дорожню карту забезпечення життєдіяльності населених пунктів у зоні ризику від стихійних лих, в якій буде і пункт щодо необхідності страхування осель. Повинен сказати, що люди і нам, представникам влади, задавали запитання, на які хотіли почути пряму відповідь. Приміром, як вберегти край від повеней і зсувів? Ясна річ, традиційно був з ними відвертим. І казав: треба зупинити вирубку лісів, заліснювати всі оголені лісові площі, схили і будувати надійні дамби. Тому що гори через ніщивну вирубку втрачають здатність затримувати воду і вона швидко біжить униз до людських осель. І ці питання треба ставити на найвищому рівні. Було приємно те, що люди готові у своїх селах допомагати фахівцям заліснювати площі.
До цієї новини немає коментарів