Художні картинки життя від маляра-вчителя — педагогічні

Під егідою Закарпатської обласної організації НСХУ в картинній галерії «АРТ-ПРО», що  на проспекті Свободи обласного центру, з кінця тижня розгорнулася виставка «Казковий світ останнього бокораша». Автор картин Микола Орос — сам бокораш. Тому й картини живі, наповнені трепетом буднів нинішніх і минулих. Недарма ж сам очільник Спілки художників краю Борис Кузьма колись знімав у нього квартиру. Микола Іванович, утім, приймав тільки художників. Хоча був за фахом учителем фізкультури, але до малярства горнувся, як сонце до хлібного поля. Тому й має свій почерк. «Вміє передати нюанси закарпатських змін», — підкреслив Б.Кузьма.

— Дійсно, найбільше диво — наша земля, — виступив товариш живописця Юрій Туряниця, знаменитий фольклорист. — Картинки життя від Миколи Ороса — педагогічні. Вони немовби промовляють: шануйтеся, не заздріть пусто один одному, не вбивайте ближнього ні в Донбасі, ні деінде. Ви ж створені для Життя!

 — Сплавляв свого часу, — а мені зараз 86, — ліс із Буштина до Вилока. При мадярах. І при руських. Допомагав батькові. Особливо на літніх канікулах, коли навчався в інституті фізкультури. Метр закарпатського живопису Іван Ілько першим зробив мені виставку, відібрав із мого доробку найліпше. Найбільше ходив на етюди, вникав у творчу кухню з Юрієм Сяркевичем.

З таким словом звернувся до присутніх на відкритті сам останній бокораш М.Орос.

Василь ЗУБАЧ.