Закарпатська "Тиса-1" квоту у 25 відсотків змушена розділити між усіма національностями

Як відомо, минулого тижня український парламент прийняв законопроект під авторством Петра Порошенка, який вводить так звані мовні квоти в ефірі телекомпаній: згідно з ним, не менше 75% телепрограм повинні бути україномовними. У той же час законопроект зачіпає національні меншини, визначаючи кількість телевізійного контенту на місцевих мовах.

Про те, як нацменшини сприйняли цю ініціативу Президента і як регіональні телеканали мають намір виконувати закон, говоримо з Золтаном Куліним – головним редактором угорськомовної редакції обласного телеканалу "Тиса 1", депутатом від "Партії угорців України" міської ради Ужгорода – центру самого багатонаціонального регіону України – Закарпаття.

Скільки угорського контенту на телеканалі "Тиса 1"? Який це контент?

На нашому телеканалі - 7 редакцій національних меншин. Зараз у нас в процесі переоформлення ліцензій, так що говорити про відсоток мовлення можна лише спираючись на показниках минулого року. Найбільше контенту - на угорській мові, так як в Закарпатті угорці серед національних меншин складають більшість. Раніше при формуванні квот на мовлення ми намагалися відображати і чисельність населення. Тобто найбільше ефіру надавалося для угорсько-мовного контенту, потім румунського, словацького, німецького та інших редакцій.

Наскільки широка у вас аудиторія?

На жаль, передачі на мовах національних меншин у нас транслюються в такий час, що їхня аудиторія - невелика. Як не дивно, в угорській редакції працюють кореспонденти угорського громадського телебачення і радіо. Так що про закарпатських новинах угорці дізнаються з Угорщини. Якщо говорити про обсяг контенту, то у нас виходять два тележурналу в тиждень на угорській мові по 40 хвилин, а також кожен день 5-хвилинний випуск новин на угорській мові з повтором (в загальному - 10 хвилин в день).

Як угорці Закарпаття оцінюють законопроект, яким Верховна Рада зобов'язала загальнонаціональні телеканали транслюватимуть не менше 75% ефіру на державну мову?

Як ми будемо виходити з положення? Ну, кожна країна приймає свої закони ... В Угорщині таких законів немає, це я знаю точно. Але в Угорщині виходять тележурнали на українському, грецькому та іншими мовами. Взагалі всі національності, які живуть в Угорщині, мають тележурнали на національних мовах. На Закарпатському обласному телебаченні - 7 національних редакцій, які відображають етнічний склад Закарпаття. Хоча часто говорять, що в Закарпатті проживають понад 100 національностей. Квоту в 25% отримають не тільки угорці, ці 25% ми будемо змушені розділити між всіма передачами мовами національностей. Ми як-небудь вийдемо з цього становища. Але в разі введення таких обмежень це питання буде підніматися на міжурядових комісіях. На угорсько-українських і румуно-українських міжурядових комісіях завжди піднімається питання про мовлення на мовах меншин і збільшенні штату редакцій нацменшин. Але зараз у нас навпаки є тенденція до скорочення штату редакцій. Взагалі угорці Закарпаття не активно дивляться наші телепередачі, більше слухають радіо (у нас щодня на радіо - 24 хвилини мовлення угорською мовою і ще 30 хвилин по суботах). Закарпаття межує з 4 країнами, тому у нас і німець, і угорець, і словак, і поляк знайдуть що дивитися.

Джерело: Українські новини

 

30 травня 2017р.