У закарпатських лісах розпочалася заготівля насіння дуба – жолудів


Директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного розповідає, що берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров у репродуктивних високобонітетних дубових насадженнях. Їх вдосталь росте в лісових масивах Берегівського лісового господарства. Після збору жолуді сортують, вибраковують хворі і закладають на стратифікацію, а вже весною висівають у розсадниках.

Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезінфікованих, неопалюваних, добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі кошики, дерев’яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду і 10 см – при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см.

Аби жолуді не пропліснявіли, їх обробляють спеціальною речовиною, а для захисту жолудів від гризунів траншею або яму обкопують по периметру канавкою завглибшки 0,4 м і завширшки в нижній частині 0,3 м, у верхній – 0,7 м. Стінка канавки з боку траншеї має бути вертикальною.

За минулий рік в «ДП «Берегівське ЛГ» було заготовлено жолудів по всіх лісництвах в однаковій кількості, – каже Богдан Андрійович. – Торік тут зібрали три тонни жолудів, стільки ж планують заготувати і цього року. І всі три тонни посадкового матеріалу було висіяно у лісорозсадниках, які вже через рік-три потраплять у ліси. До слова, цьогорічний жолудь стане дорослим лісом тільки через сто років.

Лісівники намагаються щоосені висівати нові жолуді в зиму. Тому що так молоде деревце вже стовідсотково збережеться і єдина для нього небезпека залишається, це потрави кабанами, нашими дикими кабанами, які живуть в лісі. Якщо кабан не зачепить молодого жолудя, то культури вийдуть відмінні і будуть рости краще, ніж сіянці».



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
До теми
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Кількість пожеж у природних екосистемах зростає — рятувальники Закарпаття посилюють профілактичну роботу
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Захворюваність на грип та ГРВІ в Закарпатській області поступово знижується
- Рятувальники навчають дітей Ужгорода важливих правил життя
- До річниці створення організації Закарпатський осередок ГО "Захист Держави" відзначив "Людей дії"
- Служба без стереотипів: майор поліції Наталія Боднар — єдина жінка, яка очолює слідчий підрозділ на Закарпатті
- Жінка у формі, яка обрала зміни: історія служби закарпатської патрульної Олени Фодор
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- "Дрон помсти" разом з іншими безпілотниками передали військовим волонтери Руху підтримки закарпатських військових
- Понад 400 релокованих підприємств на Закарпатті створили майже 13,5 тисяч робочих місць: з яких регіонів переїхав бізнес
- Деокупація пам’яті: як замку «Паланок» повертають його українську історію

До цієї новини немає коментарів