Як зі сміття отримати гроші і врятуватися від екологічних проблем – закарпатським студентам розповідала інженер-еколог з Німеччини

Біргіт Журдан Мюнк

Пані Біргіт поділилася досвідом переробки й сортування відходів у Дармштадті:
– 30 років тому ми зрозуміли: якщо так триватиме й далі, то екологічних проблем нам не уникнути. Крім того, ми збагнули, що в переробці сміття є не тільки екологічні, а й економічні переваги. Ми побачили, що можна отримати додаткові кошти на розвиток міста. Головне було зробити перший крок – навчити людей сортувати сміття, довести їм, що це робиться заради майбутнього, заради здоров’я нашої планети, заради наших дітей. Тож коштом муніципалітету був побудований сміттєпереробний завод, вартість якого – понад 20 млн євро.
Нині біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового та безбарвного скла. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.
Родина сплачує за вивезення 240 л сміття 80 євро. Забирають сміття двічі на тиждень.
Під час дискусії порушили питання проблемних відходів – ртутних ламп, батарейок, холодильників та іншої електротехніки. Їх не вивозить звичайна служба сміття – потрібно телефонувати на спеціальний номер, приїжджає відповідна машина. Також є пункти збору в місті. Щодо утилізації спеціальних типів відходів, то ними займаються вузькопрофільні компанії.
Якщо комусь сортувати сміття ліньки, застосовують суворі санкції. При першому порушенні – підвищення тарифу на вивіз сміття. У разі рецидиву – компанія взагалі може на певний період відмовитися надавати свої послуги.
Досвід німецьких колег показує, що при правильному підході до вирішення цього питання місцеві громади не лише вирішують екологічні проблеми, а й мають суттєвий економічний ефект від упровадження сучасних технологій сміттєпереробки.
Медіацентр УжНУ
До теми
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Маленькі бульбашки — велика діагностика: у Закарпатському кардіоцентрі виконують унікальне обстеження
- Морозний виклик: як лісівники на Закарпатті допомагають диким тваринам пережити зиму (ВІДЕО)
- Стало відомо, чи багато закарпатців вакцинуються від грипу
- Сьогодні – Велике свято Стрітення Господнє: дата та історія, чому потрібно запалити свічку
- Допомога дровами: на Закарпатті лісівники підтримали центр соціального обслуговування
- Герої без зброї: водій-рятувальник Ігор Чепа про готовність там, де складно, силу духу та історії з рятувального життя
- «Бограч-index» – січень 2026: за місяць ціни на продукти зросли на 6,4%
- На Закарпатті зростає захворюваність на грип та ГРВІ
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Замість окупації — опір: історія офіцера Нацгвардії
- Від локального серіалу до великих екранів: як створюється повнометражна «Наша файта»

До цієї новини немає коментарів