Як зі сміття отримати гроші і врятуватися від екологічних проблем – закарпатським студентам розповідала інженер-еколог з Німеччини

Біргіт Журдан Мюнк

Пані Біргіт поділилася досвідом переробки й сортування відходів у Дармштадті:
– 30 років тому ми зрозуміли: якщо так триватиме й далі, то екологічних проблем нам не уникнути. Крім того, ми збагнули, що в переробці сміття є не тільки екологічні, а й економічні переваги. Ми побачили, що можна отримати додаткові кошти на розвиток міста. Головне було зробити перший крок – навчити людей сортувати сміття, довести їм, що це робиться заради майбутнього, заради здоров’я нашої планети, заради наших дітей. Тож коштом муніципалітету був побудований сміттєпереробний завод, вартість якого – понад 20 млн євро.
Нині біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового та безбарвного скла. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.
Родина сплачує за вивезення 240 л сміття 80 євро. Забирають сміття двічі на тиждень.
Під час дискусії порушили питання проблемних відходів – ртутних ламп, батарейок, холодильників та іншої електротехніки. Їх не вивозить звичайна служба сміття – потрібно телефонувати на спеціальний номер, приїжджає відповідна машина. Також є пункти збору в місті. Щодо утилізації спеціальних типів відходів, то ними займаються вузькопрофільні компанії.
Якщо комусь сортувати сміття ліньки, застосовують суворі санкції. При першому порушенні – підвищення тарифу на вивіз сміття. У разі рецидиву – компанія взагалі може на певний період відмовитися надавати свої послуги.
Досвід німецьких колег показує, що при правильному підході до вирішення цього питання місцеві громади не лише вирішують екологічні проблеми, а й мають суттєвий економічний ефект від упровадження сучасних технологій сміттєпереробки.
Медіацентр УжНУ
До теми
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
- Йосип Бокшай: від російського полону до засновника закарпатської школи живопису
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- На Закарпатті сім’ям ромських військовослужбовців надаватимуть комплексну підтримку
- Дві роботи – одна відповідальність: Дмитро Герей – історія прокурора, який став військовим
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Засуха виснажує річки України: оголошено найвищий рівень небезпеки через антирекорди рівня води
- Низка поїздів на Закарпаття затримується через наслідки ворожих обстрілів
- На Закарпатті розпочалася реєстрація на 4-й сезон Всеукраїнських шкільних ліг «Пліч-о-пліч»
До цієї новини немає коментарів