Як зі сміття отримати гроші і врятуватися від екологічних проблем – закарпатським студентам розповідала інженер-еколог з Німеччини

Біргіт Журдан Мюнк
Пані Біргіт поділилася досвідом переробки й сортування відходів у Дармштадті:
– 30 років тому ми зрозуміли: якщо так триватиме й далі, то екологічних проблем нам не уникнути. Крім того, ми збагнули, що в переробці сміття є не тільки екологічні, а й економічні переваги. Ми побачили, що можна отримати додаткові кошти на розвиток міста. Головне було зробити перший крок – навчити людей сортувати сміття, довести їм, що це робиться заради майбутнього, заради здоров’я нашої планети, заради наших дітей. Тож коштом муніципалітету був побудований сміттєпереробний завод, вартість якого – понад 20 млн євро.
Нині біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового та безбарвного скла. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.
Родина сплачує за вивезення 240 л сміття 80 євро. Забирають сміття двічі на тиждень.
Під час дискусії порушили питання проблемних відходів – ртутних ламп, батарейок, холодильників та іншої електротехніки. Їх не вивозить звичайна служба сміття – потрібно телефонувати на спеціальний номер, приїжджає відповідна машина. Також є пункти збору в місті. Щодо утилізації спеціальних типів відходів, то ними займаються вузькопрофільні компанії.
Якщо комусь сортувати сміття ліньки, застосовують суворі санкції. При першому порушенні – підвищення тарифу на вивіз сміття. У разі рецидиву – компанія взагалі може на певний період відмовитися надавати свої послуги.
Досвід німецьких колег показує, що при правильному підході до вирішення цього питання місцеві громади не лише вирішують екологічні проблеми, а й мають суттєвий економічний ефект від упровадження сучасних технологій сміттєпереробки.
Медіацентр УжНУ
До теми
- Селище Дубове розпочало спільно з румунською комуною Мірешу спільний проєкт з покращення готовності до природних загроз
- «Бограч-index» – вересень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 6,2%
- В Ужгороді відбувся круглий стіл про роль ветеранів у формуванні нової української еліти
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
До цієї новини немає коментарів