Як зі сміття отримати гроші і врятуватися від екологічних проблем – закарпатським студентам розповідала інженер-еколог з Німеччини

Біргіт Журдан Мюнк

Пані Біргіт поділилася досвідом переробки й сортування відходів у Дармштадті:
– 30 років тому ми зрозуміли: якщо так триватиме й далі, то екологічних проблем нам не уникнути. Крім того, ми збагнули, що в переробці сміття є не тільки екологічні, а й економічні переваги. Ми побачили, що можна отримати додаткові кошти на розвиток міста. Головне було зробити перший крок – навчити людей сортувати сміття, довести їм, що це робиться заради майбутнього, заради здоров’я нашої планети, заради наших дітей. Тож коштом муніципалітету був побудований сміттєпереробний завод, вартість якого – понад 20 млн євро.
Нині біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового та безбарвного скла. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.
Родина сплачує за вивезення 240 л сміття 80 євро. Забирають сміття двічі на тиждень.
Під час дискусії порушили питання проблемних відходів – ртутних ламп, батарейок, холодильників та іншої електротехніки. Їх не вивозить звичайна служба сміття – потрібно телефонувати на спеціальний номер, приїжджає відповідна машина. Також є пункти збору в місті. Щодо утилізації спеціальних типів відходів, то ними займаються вузькопрофільні компанії.
Якщо комусь сортувати сміття ліньки, застосовують суворі санкції. При першому порушенні – підвищення тарифу на вивіз сміття. У разі рецидиву – компанія взагалі може на певний період відмовитися надавати свої послуги.
Досвід німецьких колег показує, що при правильному підході до вирішення цього питання місцеві громади не лише вирішують екологічні проблеми, а й мають суттєвий економічний ефект від упровадження сучасних технологій сміттєпереробки.
Медіацентр УжНУ
До теми
- "Люди, які віддали частину себе за свою країну, мають самі обирати, де їм виступати" — чемпіон світу Владислав Горнодь
- "Моя мрія — прокинутися на ранок і залишитися без роботи", — фахівчиня із соціальної роботи Тетяна Кузьменко
- Війна спричиняє безсоння українців: результати наукового дослідження
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ветеранська справа: як поблизу Мукачева вирощують креветку та африканського сомика
- Понад 350 пацієнтів з інсультом зафіксували за 9 місяців на Закарпатті
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Черги на кордонах із ЄС: осінні канікули та нова система контролю спричинили затори
- ID-паспорт для пораненого військового - без черг, бюрократії й затримок
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Простір підтримки і відновлення: на Закарпатті допомагають військовим повернути рівновагу
- «Бограч-index» – жовтень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 2,1%
- На Закарпатті збільшується кількість хворих на ГРВІ: медики радять подбати про імунітет
- На Закарпатті вакцинувалися проти грипу 642 людини
- Закарпатка створила клінінговий бізнес завдяки Службі зайнятості
- Серйозна розмова: як українським батькам навчити дітей розуміти свої права
- На Закарпатті побільшало злочинів за участю неповнолітніх, але зменшилася кількість тяжких правопорушень
- Імпровізація через емоції: в Ужгороді діє плейбек-театр для підлітків та дорослих

До цієї новини немає коментарів