Як зі сміття отримати гроші і врятуватися від екологічних проблем – закарпатським студентам розповідала інженер-еколог з Німеччини

Біргіт Журдан Мюнк

Пані Біргіт поділилася досвідом переробки й сортування відходів у Дармштадті:
– 30 років тому ми зрозуміли: якщо так триватиме й далі, то екологічних проблем нам не уникнути. Крім того, ми збагнули, що в переробці сміття є не тільки екологічні, а й економічні переваги. Ми побачили, що можна отримати додаткові кошти на розвиток міста. Головне було зробити перший крок – навчити людей сортувати сміття, довести їм, що це робиться заради майбутнього, заради здоров’я нашої планети, заради наших дітей. Тож коштом муніципалітету був побудований сміттєпереробний завод, вартість якого – понад 20 млн євро.
Нині біля кожного будинку в Німеччині можна побачити 5 контейнерів різного кольору: для несортованого сміття, органічних відходів, паперу, упаковки і пластику, кольорового та безбарвного скла. Завдяки сортуванню відходів на рівні домогосподарств, державі вдається заощадити не лише кошти, а й час для їх переробки.
Родина сплачує за вивезення 240 л сміття 80 євро. Забирають сміття двічі на тиждень.
Під час дискусії порушили питання проблемних відходів – ртутних ламп, батарейок, холодильників та іншої електротехніки. Їх не вивозить звичайна служба сміття – потрібно телефонувати на спеціальний номер, приїжджає відповідна машина. Також є пункти збору в місті. Щодо утилізації спеціальних типів відходів, то ними займаються вузькопрофільні компанії.
Якщо комусь сортувати сміття ліньки, застосовують суворі санкції. При першому порушенні – підвищення тарифу на вивіз сміття. У разі рецидиву – компанія взагалі може на певний період відмовитися надавати свої послуги.
Досвід німецьких колег показує, що при правильному підході до вирішення цього питання місцеві громади не лише вирішують екологічні проблеми, а й мають суттєвий економічний ефект від упровадження сучасних технологій сміттєпереробки.
Медіацентр УжНУ
До теми
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
До цієї новини немає коментарів