Анімаційний серіал "Моя країна - Україна" презентували в Ужгороді

Серіал «Моя країна - Україна», відзнятий київською анімаційною студією «Новаторфільм», розповідає про пригоди Кота-Воркота, який зі своїм другом казкарем Сашком Лірником мандрує по містах України у пошуках цікавих історичних місць і таким чином знайомить глядачів з історією нашої держави. Від кожної серії віє теплотою та патріотизмом. Усього вже відзняли 26 серій про різні міста України, зокрема: Бердянськ, Одеса, Мелітополь, Луганськ, села Шушери, Легедзине та інші.

Авторка книги та сценарист Лана Ра розповіла всім присутнім, як створювався мультсеріал, зауважила, що серії про Ужгород ще нема і запропонувала бажаючим співпрацю, щоб пригоди героя Кота-Воркота в Ужгороді також вийшли на екран.
За словами Лани, на виготовлення 26 серій митці використали понад 300 кг пластиліну. «Герої фільму не множаться на комп’ютері, а виготовляються власноруч. На кожну іграшку створюється спеціальні заготовки, каркаси та ляльки на шарнірах і виготовляється щонайменше 7 дублерів», - зауважила пані Лана.

Під час заходу відбулась жвава розмова авторів з дорослими та дітьми. Актор Євген Конощук, перевтілившись відразу у двох головних героїв, зачитав уривки з презентованої книжки.
Сам серіал можна розбирати на цитати, бо кожна серія насичена дотепними висловлюваннями, от наприклад: «Не знав, що коти хроплять. Краще б миші завелися!», «Повітря таке цілюще - жити хочеться.», «Що спав - що у футбол грав!» та інші.

Презентований нині серіал отримав багато міжнародних нагород та об’їздив цілий світ. А от в Україні фільм показали тільки один раз на національному телебаченні. Наразі автори проекту самотужки їздять Україною з презентацією мультсеріалу і сподіваються на співпрацю з органами державної влади. Адже такий патріотичний проект повинні побачити діти всієї України.
Євгенія Напуда, заввідділом обслуговування Закарпатської ОУНБ ім.Ф.Потушняка






До теми
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- «Хай залишиться часточка його душі»: до архіву Закарпаття передали листи поета Івана Колоса
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- До Дня Незалежності в Ужгороді говоритимуть про культуру пам’яті
До цієї новини немає коментарів