Хто винен у 5 кілометровій дірці в державному кордоні України на Закарпатті?

На оборонній землі з контрольною смугою і спостережними вежами, нові господарі начебто планували вирощувати кукурудзу й горіхи. Натомість поставили сторожові будки і вежі, де цілодобово чергували ділки зі зброєю і тепловізорами. Коли поруч не було прикордонників, переправляли в Угорщину нелегалів і сигарети.
Мова йде про земельні ділянки в межах Берегівського району, а саме сіл Дийда, Горонглаб, Косонь та інших. Тут протягом грудня 2014 – березня 2015-ого року 134 гектари землі прямісінько на кордоні у вигляді земельних ділянок роздали окремим людям. Втім, згодом уся ця земля опинилась у власності однієї особи чи родини.
Про це журналістам розповів начальник Мукачівського прикордонного загону, полковник Володимир Паршиков. Однак, ім’я особи залишив в секреті, тільки зазначивши, що це закарпатець і місцевий мешканець.
Журналісти телеканалу "Україна" спробували розібратися у цьому земельному скандалі, що розгорнувся на Закарпатті.
Зокрема довідалися, що саме чиновники Держагентства земельних ресурсів віддали в приватні руки більше ста тридцяти гектарів. Так, близько п'яти кілометрів державного кордону виявилися у власності однієї родини.
– Мій клієнт має право власності зареєстроване, їм були здійснені всі законні дії з придбання права власності на відповідні земельні ділянки. В даний час прикордонна служба чомусь вважає, що це землі оборони, - розповів Олексій Лемеш, адвокат власника спірної землі.
Тепер у ситуації спробували розібратися "Факти".
Справді, землі на кордоні у приватні руки віддало обласне управлінні Держгеокадастру, мовляв колись ділянки належали колгоспу, потім їх віддали на розпаювання.
Прикордонники вже 2 роки судяться за оборонну землю, право власності вже скасували, однак досі не оформили ділянки на себе. Прокуратура звинувачує їх у бездіяльності і подала позови.
Прикордонники впевнені, ділянки біля рубежу узаконювати не потрібно, бо ці землі автоматично закріплені за Мукачівським загоном із часу його створення.
За словами закарпатського активіста Олександра Пересоляка, земельні дідянки на кордоні належать родині на прізвище Горват.
– Це однозначно схема. У Берегові (біля кордону. – ред.) були приватизовані ділянки 30-ма особами, для ведення особистого селянського господарства (ОСГ). А потім ці особи передають, а верніше продають ці ділянки, при чому у одного нотаріуса, двом особам на прізвище Горват. Це родина, як зрозуміло..., – стверджує активіст.
Хто винен у 5 кілометровій дірці в державному кордоні України на Закарпатті?
– Перше, прикордонники, які добряче заробляють за те, що закривають очі на контрабанду. За 21 рік незалежності не змогли оформити земельні ділянки за собою. Брешуть, що кордон знаходиться під їх контролем. Це всерівно, що у мене в дворі хтось буле контролювати збір врожаю.
Друге, Держгеокадастр, який виділив землі оборонного призначення у приватну власність. Мають поки "дах" в м.Київ - тому можуть "казкувати" на телебаченні.
І третє, прокуратура-поліція, які не спромоглися розкрити жодної схеми приватизації землі "на піджаків", – каже Олександр Пересоляк.
Нині ці 5 кілометрів української землі на Берегівщині та на самому кордоні з Угорщиною і досі юридично нічийні. Тож, не дивлячись на те, що за словами прикордонників "ситуацію вдалося стабілізувати" тут та у інших подібних місцях і далі може продовжуватися безперервний рух контрабанди до Європи...

Мukachevo.net
До теми
- Став своїм: лелека оселився на території підрозділу закарпатських прикордонників
- Через атаки рф українцям радять мати запас їжі щонайменше на 2 тижні
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- Тут дають другий шанс. Як у Виноградові за тиждень ставлять на "нові ноги"
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- Ендокринолог Андрій Кваченюк: «Такі зоби, як на Закарпатті, я мало де зустрічав»
- 70 днів на позиції та два ордени «За мужність»: історія командира взводу 101-ї закарпатської бригади тероборони
- «Укриття врятувало їм життя»: історія військовослужбовця 128 бригади з позивним «Далекобійник»
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Синьо-жовтий символ свободи: Україна відзначає День Державного Прапора
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- «Бограч-index» – серпень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на 1,1%
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Почути, підтримати, допомогти: як працюють військові психологи
До цієї новини немає коментарів