#HelloGalagov: українські художники почали кампанію за збереження архітектури в Ужгороді

Від бруківки до дверних ручок: архітектура, яка стверджує демократичні цінності, будівлі, створені для людей і їх вільного існування унікальний район Малий Галагов в центрі Ужгорода повинен бути збережений вже хоча б заради тієї філософії, яку він несе. Так вважають українські художники і дослідники культури, почали кампанію #HelloGalagov.

Її мета - привернути увагу влади, громадськості та ЗМІ до необхідності збереження Малого галагових, центрального модерністського кварталу Ужгорода, забудованого між 1919 і 1938 роками.

Спільна кампанія діячів культури з Харкова, Ужгорода та Києва - один з результатів міжрегіонального форуму "СлободаКульт" і продовженням всеукраїнського проекту "CtrlS. Закон на захисті архітектурної спадщини", що стартував півроку тому в Харкові.

Мистецькі акції #CtrlS продовжаться і в інших містах України, вже в найближчий місяць - в Харкові, де також існує своя модерністська традиція: конструктивістські райони за Держпромом, район ХТЗ і інші.

Якщо в нашому житті, в освіті стане більше модерністського мистецтва, виросте роль модерністської архітектури, - це підвищити нашу міську культуру в цілому впевнені учасники проекту.

В акції вже взяли участь актор і музикант Місько Барбара, дослідниця моди Зоя Звіняцьковская, художники Костянтин Зоркін, Гамлет Зіньковський та Олекса Манн, режіссерка Світлана Олешко та актори театру "Арабески", музиканти групи Alcohol Ukulele, фотограф Сергій Братков, письменники Банди Шолтес і Олег Коцарев, письменниця Оксана Луцишина, журналістка і кураторка культурних проектів Тетяна Терен, дослідники архітектури Катерина Кублицька, Ліна Дегтярьова і Олег Олашнін, і команда форуму "СлободаКульт": Ольга Сагайдак, Ірина Магдиш, Ок сану Баршинова, Оксана Коклонская, Галина Танай, Тетяна Пилипчук, Валентин Кузан і Гаррі Крішнан.

Коли ми починали "СлободуКульт", який знайомить Слобожанщину і Закарпатті, ми дуже хотіли, щоб створилися якісь спільні проекти. І, звичайно, прагнули виявити проблеми, загальні для наших регіонів. Виявилося, що всім однаково болять питання архітектури. Збереження архітектури - це не тільки про "красиву", і навіть не тільки про "пам'ять та ідентичність": наші міста могли б непогано заробляти, якби держава і суспільство вкладали в збереження історичних ансамблів каже Галина Танай, менеджерка культурних проектів, Ужгород-Київ.

Галина нагадує, що внесення Малого галагових в список ЮНЕСКО, перш за все, "законсервує" мікрорайон, а потім дасть можливість відновити те, що зазнало змін.

Тут не можна ось так просто взяти і щось добудувати або, навпаки, знести. Це цілісний комплекс, від бруківки до дверних ручок нагадує активістка проекту.

Ліна Дегтярьова, співзасновниця проекту Uzhhorod Modernism, який вже два роки досліджує і популяризує архітектурну спадщину Ужгорода чехословацької доби, пояснює: деякі архітектурні стилі, наприклад, кубізм і рондокубізм, на території сучасної України можна побачити тільки на Закарпатті. Малий Галагов, збережений як цілісний архітектурний ансамбль, міг би стати популярним туристичним об'єктом і генерувати прибуток для міста.

Аналогічно центром туристичної атракції може стати і конструктивістський комплекс площі Свободи в Харкові, з його видатною домінантою, будівлею Держпрому, кажуть ініціатори кампанії. Спільними зусиллями громади, харківської ОДА та Міністерства культури Держпром вже внесений в номінаційні списки ЮНЕСКО. А в минулому році харківським активістам вдалося виграти судову справу проти міськради і не допустити зведення на площі 86-метрового пам'ятника, прозваного "одоробло", який знищив би цілісність комплексу.

Що може бути більш харківським по духу і суті, ніж поборотися за архітектурну спадщину? Ми добре знаємо, що таке підтримка з інших регіонів, тому сьогодні підтримуємо ужгородців каже Іванна Скиба-Якубова, PR-менеджерка "СлободиКульт".

Ініціатива #HelloGalagov матиме успіх - переконана співзасновниця Благодійного фонду "Dofa fund. Мистецькі надра", соорганізаторка форуму "СлободаКульт" Ольга Сагайдак.

Подібна ситуація була в Харкові під час форуму "ГаліціяКульт", коли влада майже знищила будівлю старого міського цирку. Тоді активістам вдалося добитися, щоб будівля залишилася на балансі Міністерства культури / Хоча історія з ним ще далека від завершення нагадує Ольга.

Міністр культури України Євген Нищук і мер Ужгорода Богдан Андрєєв на відкритті форуму "СлободаКульт" задекларували спільне прагнення внести Малий Галагов в список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Однак підготовка відповідної документації - справа копітка і тривалий, а тим часом будівлі району планомірно руйнуються і занепадають.

Зараз ми повинні представити до відділу культури Закарпатської ОДА обґрунтування, чому Галагов повинен потрапити під захист ЮНЕСКО. Потім документи передаються в Міністерство культури. Якщо все буде добре, паперу потраплять до представників ЮНЕСКО в Україні, і тільки потім - в головний офіс ЮНЕСКО пояснює Ліна Дегтярьова.

Ми почали кампанію з художньої фотосесії: відомі люди на тлі будівель, які потроху занепадають. Зазвичай будівлі переживають людей. Але з тим, як в Україні зберігається архітектурна спадщина, часто буває так, що дивишся на своє фото на тлі будівлі, якого вже немає, або воно безнадійно зруйновано, і існує воно вже тільки на цих фото і в твоїй пам'яті каже фотограф проекту #HelloGalagov і офіційний фотограф "СлободиКульт" Валентин Кузан.

Фотосесію поєднали з екскурсією по Малому Галагову від Ліни Дегтярьовій.

Фантастичним називає мікрорайон Малий Галагов колишній фронтмен гурту "Мертвий півень", актор експериментального театру "Арабески" Місько Барбара.

Тут кожен будинок - особливий. Мені дуже подобаються елементи декору, ручки, двері. Просто гріх там щось міняти, забудовувати, перебудовувати. Це все якраз і є частина того загальної європейської спадщини, яке є в Україні каже музикант.

Колишній головний архітектор Ужгорода Петро Сарваш вважає, що після початку приватизації житла Малий Галагов зазнав змін не в кращу сторону. Жителі почали замінювати старі дерев'яні вікна на сучасні пластикові, перебудовувати мансардні приміщення. Тому збереження Малого Ґалаґова в оригінальному вигляді - справа важлива і термінове.

Малий Ґалаґов з'явився на тодішній околиці Ужгорода. Всі ці землі були болотом. Звідси і назва, адже по-італійськи болото - "галаго". У 1919 році, коли утворилася Чехословацька республіка, Ужгород став столицею Підкарпатської Русі. Тоді ж болото осушили, підняли рівень дамби і взялися за будівництво. В результаті звели урядово-житловий квартал, унікальний на сьогодні зразок архітектури. Такого в Україні немає більше ніде. І у всій Європі знайдеться лише кілька прикладів розповідає архітектор.

#HelloGalagov - продовження проекту #CtrlS: ініційованої в Харкові загальнонаціональної кампанії, спрямованої на збереження архітектурної спадщини по всій Україні.

Її першим результатом стало включення в законопроект змін, які повинні мінімізувати корупційні ризики в пам'яткоохоронної сфери, інструкція для громадських захисників архітектури, створення інституту громадських контролерів збереження архітектурної спадщини та випуск фільму "Зберегти нельзя зруйнуватися" ( "Зберегти не можна зруйнувати"). Де буде поставлена ??кома в цій історії, буде залежати від громад міст, переконані ініціатори #HelloGalagov і #CtrlS.

Марина Гош

afisha.tochka.net