Галина Шумицька, декан філфаку УжНУ: "Навіть найвибагливішим у нас буде цікаво і комфортно!"

Про його особливості Медіацентр докладніше розпитував декана філологічного факультету Галину Шумицьку.
Крім звичних уже семи спеціалізацій трьох спеціальностей – «Середня освіта», «Філологія», «Журналістика», – цього року на факультеті запровадили аж три (!) нові освітні програми. Одна з них – «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин» – реакція підрозділу на мовнополітичні виклики в державі. Кваліфікацію за цією програмою можна здобути як на рівні бакалавра (4-річна підготовка), так і магістра (навчання впродовж 1,5 року). У магістратуру, між іншим, можуть вступати не лише випускники філфаку, а й бакалаври-нефілологи, – повідомляє Галина Василівна. «Ми чудово усвідомлюємо нагальну потребу у кваліфікованих вчителях української мови для шкіл з угорською і румунською мовами навчання, котрі добре знатимуть державну мову й володітимуть тією, котра є рідною для дітей, – тож узялися таких фахівців готувати. Особливий акцент – на методиці викладання української мови й літератури для учнів у закладах освіти з мовами навчання нацменшин, бо ж вона геть не така, як для дітей, що за рідну мають українську. Великої уваги надаватимемо також вивченню особливостей культури етнічних громад. На обох освітніх рівнях – бакалаврському і магістерському – майбутні вчителі української вивчатимуть практичний курс угорської / румунської мови. Цю підготовку забезпечуватимуть фахівці відповідних профільних кафедр Українсько-угорського ННІ та факультету іноземної філології», – каже Галина Шумицька.
Між іншим, у зв’язку з гіперактуальністю такої спеціалізації у разі потреби Міносвіти готове збільшити державне замовлення на фахівців цього напряму.
Особливими є й умови вступу на навчання за цією програмою: крім української мови та літератури, історії України, випускники шкіл матимуть змогу скласти іспит із відповідної мови національних меншин – угорської або румунської. Або ж подати сертифікати ЗНО з іншої іноземної мови чи географії. До речі, з дипломом, що здобудуть студенти за цією освітньою програмою, можна, звичайно, працювати й у середніх школах з державною мовою навчання.
Крім того, на філологічному факультеті УжНУ вперше запроваджують подвійну спеціалізацію – «Українська мова і література. Англійська мова і література». Випускники, які отримають дипломи за цією освітньою програмою, матимуть змогу викладати обидві мови – українську й англійську, а також українську та світову літератури.
Не менш цікавою для абітурієнтів має стати й освітня програма «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність», випускники якої зможуть працювати за сучасними престижними професіями діловода, референта, наукового редактора або ж займатися літературною творчістю.
Уже понад 20 років на філологічному факультеті готують журналістів, сформувалася своя медійна школа, яку знають і поважають не тільки в Україні, а й за кордоном – у Великобританії, Швеції тощо. Наступного року відділення журналістики випустить перших бакалаврів – фахівців із реклами та зв’язків з громадськістю. Поле діяльності випускників цих напрямів – широчезне.
Наші словакісти й богемісти мають лекторів зі словацької та чеської мов і культур, упродовж навчання кількаразово бувають у Словаччині та Чехії на практиці та семестровому включеному навчанні.
На русистиці запроваджена освітня програма з вивчення польської мови: з 2017 польська увійшла до переліку спеціалізацій та кваліфікацій, які одержуватимуть випускники бакалаврату - таким чином, студенти опановують дві мови на рівні спеціалізації.
Тож філфак має що запропонувати найвибагливішому абітурієнту. Опанування чи не будь-якого фаху на факультеті, де за інструмент – Слово, – дасть змогу молодій людині успішно реалізуватися професійно в майбутньому, – підсумовує декан філологічного факультету.
Василь Путрашик, Медіацентр УжНУ
До теми
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)
- 160 малюків, серед них дві двійні, народилося у травні у перинатальному центрі Ужгорода
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- У школах Ужгорода пролунав останній дзвоник. У місті майже 3000 випускників
- Століття пам’ятника Євгену Фенцику в Ужгороді
- Від протестів до міського феномену: як «Відкриті екскурсії» навчили ужгородців любити своє місто
- "Ніколи мені ніхто не дарував": в Ужгороді провели акцію "Подаруй вишиванку пораненому військовому"
- Код нації на вулицях Ужгорода: з Днем вишиванки!
- “Втрачений Ужгород”: про що писали місцеві газети 100 років тому
- 6 нових прогресивних відділень Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні - до послуг пацієнтів
- В Ужгородському замку завтра проведуть пригодницький квест для школярів: «Перелітні птахи»
- Ужгород отримав 13 нових цифрових маршрутів, створених школярами
- 185 малюків народилися у квітні в Ужгороді
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців

До цієї новини немає коментарів