Викладач Ужгородського університету започаткував онлайн-школу для власників зелених садиб

Проект стартував щойно в листопаді, навчання у школі — безкоштовне. Тут можна здобути ази маркетингу, брендингу, знайти партнерів для розвитку. Надалі автор ідеї планує наповнювати платформу лекціями, тренінгами, відеосемінарами. Олександр вважає, що, розвиваючи зелений туризм у країні, можна дати значний поштовх сільським громадам.

ІДЕЯ – ПОБУДУВАТИ ОНЛАЙНОВУ ПЛАТФОРМУ З КОРИСНИМИ РІШЕННЯМИ І ЧІТКИМ ПЛАНОМ ДІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ РОЗВИВАТИ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ В УКРАЇНІ

Ідея Школи зеленого туризму виникла в Олександра Коваля цього року. Проект щойно розпочався, і нині платформа формує аудиторію — щодня збільшується число підписників.

– Щорічно в Україні проводяться сотні тренінгів, десятки семінарів та конференцій, форуми на теми розвитку туризму, де мова йде про збільшення потенціалу та створення продуктів, послуг на території сільських громад. Учасники навчань отримують інформацію, але не розуміють, що з цим робити далі, – каже Олександр. – За останні 2 роки провів сам десяток схожих тренінгів, загалом у 10 областях України — говорили здебільшого на тему формування привабливості та маркетингу сільських територій, про розробку турпродуктів, започаткування власної справи на селі, сільський туризм. Це дало мені змогу зрозуміти, що власникам садиб, працівникам сільських рад, громад потрібен доступ до інформації, постійне спілкування та підтримка у їхній діяльності з розвитку потенціалу сільських територій. Тобто не тренінги при нагоді, а постійний доступ до потрібної інформації. Саме через це я вирішив створити таку можливість – побудувати онлайнову платформу, де публікуватиму корисні рішення і чіткий план дій для тих, хто хоче розвивати зелений туризм в Україні. Головна перевага — те, що платформа відкрита й інформацію можна буде легко застосувати на практиці.

Олександр Коваль

Олександр Коваль переконаний, що його цільова група — не лише ті, хто вже має сільську садибу, чи ті, що хочуть її відкрити. Найперше – це громада, село, де побудована садиба. Це, звісно, й фермери, пасічники, які теж можуть працювати в туризмі й з часом відкрити власну агросадибу. У цьому випадку кожен господар повинен розуміти, що він має діяти як підприємець, що в цій сфері також працюють правила маркетингу — і без їхнього розуміння та знання успіху не буде!

ЛЮДИ ЧАСТО ДУМАЮТЬ, ЩО ГОЛОВНЕ – ВІДКРИТИСЯ, А ГОСТІ ТОЧНО ПРИЇДУТЬ

Олександр Коваль акцентує, що власна справа у сільській місцевості має свою специфіку та проблеми, але рішення та інструменти є.

– Мені часто доводиться спостерігати, коли після різних тренінгів, навчань всі одразу горять бажанням, хочуть працювати, але часом люди не можуть ступити перший крок. Відтак мені приходять листи з проханням допомогти з просуванням сільської садиби, — бо самотужки не виходить. Запитую елементарні речі, мовляв, розкажіть про вашу садибу — і це питання відразу ставить господаря у ступор. Чому так? Чому ви не можете розповісти про свій продукт, про свою послугу, про те, чому туристові до вас варто приїхати і чому варто ще раз повернутись тим, хто вже був? Нерідко, уміючи надавати ексклюзивні туристичні послуги, господарі не можуть це розрекламувати, вони соромляться публічних виступів, камери, не уміють користуватися інтернетом. Люди вкладають кошти у бізнес, найчастіше думають, що мета – відкритися, а гості просто повинні приїхати. Але це ніколи не приведе до успіху!

Олександр Коваль

Власне, саме тому Олександр заохочує власників садиб реєструватися на освітній платформі й учитися. Навчання кожен може сформувати за тим графіком, який йому зручний.

– До школи зеленого туризму зможе «потрапити» кожен. Уся інформація буде у відкритому доступі на сайті «Школа сільського туризму». Тут ітиметься про шляхи просування своєї садиби, створення продуктів і послуг, побудову партнерств, маркетинг і менеджмент сільського туризму — і власне, чіткі покрокові плани дій у цих напрямках, – каже Олександр Коваль. – Головний наш ресурс – це час, тому кожен власник садиби може собі обрати той формат навчання, який підходить. У перспективі плануємо виставляти на сайті відеолекції та покрокові інструкції.

Щодо вартості навчання – матеріал на сайті доступний безкоштовно.

Наразі, зі слів експерта, на платформі триває робота з формування контенту за напрямками: власна справа, маркетинг і менеджмент садиби, просування сільської садиби, робота з цільовими групами. Разом із наповненням, каже ентузіаст, формується також аудиторія.

САДИБА НА 8 ЛІЖКОМІСЦЬ МОЖЕ ДАВАТИ ДО 30 ТИСЯЧ ПРИБУТКУ

Олександр Коваль

– Сьогодні тут уже можна навчитися, як побудувати партнерство (між власниками садиб, громадами та органами влади, бізнесом), також – прогнозуванню та плануванню роботи. Крім того, є приклади успішних садиб та історії їхнього успіху, взяті із Закарпаття – як регіону, де зелений туризм дав розвиток цілим територіальним кластерам (таким прикладом може слугувати село Жденієво на Воловеччині). Але мета, наголошує експерт, – передати цей досвід на всю Україну. Адже саме завдяки таким унікальним туристичним продуктам, як агросадиби, нині реально підвищити привабливість території — цим, до речі, вдало користуються в ОТГ й на Закарпатті в тому числі (більшість об’єднаних громад вказують туризм у своїх стратегіях розвитку).

Разом із тим, сільські садиби можуть стати центрами активності та економічного розвитку у громаді.

– Наприклад, садиба на 8 ліжкомісць може приносити господарю до 30 тисяч грн на місяць — за умови максимального завантаження. І це ми не враховуємо додаткових послуг (як-от харчування чи туристичний супровід — на це потрібні окремі дозволи, але якщо вони є, то буде ще плюс кілька десятків тисяч гривень на місяць). Крім того, при садибах можливий продаж місцевих продуктів від фермерів — ще один спосіб заробітку. Одне слово, акцентує експерт, при правильному підході сільська садиба — це реальний бізнес для людей у селі, які можуть, займаючись ним, розвивати територію, а не виїжджати за кордон у пошуках роботи.

Тетяна Когутич,

Укрінформ