Фотосесія у подарунок, або Як ужгородські мами в декреті роблять добрі справи для сиріт (ФОТО)

• Яно, розкажи, будь ласка, чим займається ваша група, чи маєте якісь нові проекти?

– За рік ми справді розширили сферу діяльності. Спочатку взяли на своє забезпечення підопічну Беату – дівчину з сиротинця, що була мало пристосована до самостійного життя. Тож попервах допомагали їй із облаштуванням житла, посприяли з одягом та продуктами, ясна річ, з працевлаштуванням. Традиційно перед новорічними святами їздили у кілька сиротинців із акцією «Листи до Миколая». Тоді ж з’ясувалося, що старші діти з дитбудинку ГО «Моя нова сім’я» не писали листів. Ми їх запитали, що б хотіли у подарунок, і вони попросили фотосесію. Ну і от зовсім недавно розпочали співпрацю із Закарпатським обласним центром соціально-психологічної допомоги – звідти маємо конкретні запити для конкретних людей. І так само звітуємо про те, що люди все отримали. Уже навіть встигли допомогти двом матусям, а ще знайшовся благодійник, який допоміг оплатити їм квартиру на 4 місяці.

• Розкажи трохи більше про фотосесію для дітей. Напевно, це все затратно й непросто організувати…

– Власне, ми з волонтером нашої групи Тетяною Боярчук порадилися й вирішили, що спробуємо це виконати. Ясно, що все б не обійшлося без благодійників. Важливим було сприяння учасниці групи Сашки Шманько – вона люб’язно надала для зйомок студію. Мало того, ще й долучила до благодійної акції шістьох фотографів, з яких ми задіяли чотирьох: Андрія Акатьєва, Ольгу Мацко, Світлану Чако та Лілю Маланяк. Таким чином, вона вирішила ключові моменти задуму.

Яна Зизич-Фединець та Таня Боярчук з підопічними

Узгодили дату зйомки, почали готуватися. Ну, а яка дівоча фотосесія без мейкапу, зачісок і повного марафету? Помічники з індустрії краси теж знайшлися у групі. Волонтер Таня Боярчук, яка значною мірою допомогла в організації, проходила курси візажу й узялася нафарбувати половину дівчат. Ще одна незмінна помічниця з групи Наталія Добротворська взяла в салон ще 4 дівчат на макіяж. Зачіски красуням зробила Надія Гаврилешко-Гончарова. Майстрині зголошувалися самі, дуже цінно, що сьогодні є люди, готові присвятити свій робочий час благочинній справі.

• Які враження були у школярок? Соромилися, остерігалися чи, навпаки, сприймали все як веселу авантюру? Можливо, переживали, що їх якось не так нафарбують чи причешуть?

– Кожна раділа своєму новому образу, для більшості це був перший професійний макіяж чи похід у салон. Раділи й чекали з нетерпінням усі. А до приходу фотографів у їх розпорядженні була фотозона для селфі – нафоткалися, накривлялися в усіх локаціях досхочу. Під час зйомки поводилися дівчатка дуже по-різному, певно, залежало від характеру. Хтось соромився, хтось, навпаки, був розкутим. Але загалом усім було весело.

• Чи плануєте якісь подібні акції і якої допомоги потребуєте?

Яна Зизич-Фединець та Таня Боярчук

– У майбутньому хочемо продовжувати дарувати дітям-сиротам емоції. Надважливо для них – увага, спілкування, проведений разом час. Здебільшого в інтернатах нині діти забезпечені одягом взуттям, іншими речами. Цінність матеріального подарунку нівелюється. Тому почала сприймати допомогу таким діткам ширше – віддавати свій час, увагу, спілкуватися, ставати їм друзями. Бо коли вони виходять з інтернату у самостійне доросле життя, часто не мають елементарного уявлення про виживання в цьому світі.

Хочемо організовувати спільні походи в кіно чи на пікнік, щоб діти бували за межами закладів. Найгостріша потреба у волонтерах – людях, які хочуть і можуть долучатися до поїздок, підтримувати зв’язок із дітьми.

Узагалі, є нескромна й поки нездійсненна мрія – пробувати допомагати дітям зустрічати дорослих друзів-наставників, у найкрутіших випадках – знаходити родину. Таке вже роблять багато де – це щось на кшталт майданчика знайомств, де є фото й відео цих дітей, короткий опис. Сила соціальних мереж надзвичайно потужна – чому б не використовувати їх із цією метою? А ну ж таким чином дітей зможе побачити їх нова родина. Тож шукаємо фотографів-волонтерів, які би хотіли взяти участь у такій акції, та просто небайдужих ентузіастів, які можуть приділити час цим дітям.

Зв’язатися з Яною можна у Фейсбуку та через групу Допомога мамам.

Ксенія Шокіна

Медіацентр УжНУ