На Петросі – альтернатива як увічнити себе, коханого, "тут був"
Під час традиційного напередодні професійного свята сходження колективу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства на один із українських двохтисячників – цього разу Петрос – про плюси і мінуси збільшення потоку туристів розповів керівник Валерій Мурга.
Особливо зріс туризм у наш край після анексії Криму. «Закарпаття починає ставати туристичною Меккою: тут чудова природа, привітні люди, – каже Валерій Мурга. – Це дає можливість розвиватися місцевому населенню, спонукає розбудовувати інфраструктуру. Люди облаштовують садиби, приймають відпочивальників, мають можливість реалізовувати товари свого виробництва, тваринництва. Особливе значення це має для гірських сіл, надалі ефект тільки зростатиме. Лісівники для туризму, рекреації теж чимало працюють – розвиваємо гірські туристичні стежки, на них робимо інфраструктуру, рекреаційні пункти, вже чимало альтанок, лавок зі столиками тощо, відновлюються кордонні будиночки, їх уже використовують туристи. Хотілося б, аби менше було сміття, але, вважаю, ця культура сформується дуже швидко», – запевняє Валерій Іванович.

Керівники лісгоспів додають, що вздовж популярних туристичних маршрутів у горах залишають мішки для сміття, згодом їх прибирає лісова охорона. Відзначають, що відвідувачі наших лісів та гір, водойм уже більш дбайливо ставляться до природи.
Навіть під час підйому на Петрос лісівники переконалися: довкола достатньо чисто. Єдине місце – біля підніжжя гори з боку Говерли, де помітно трохи сміття.
А на вершині Петроса знайшлася альтернатива традиційним написам «тут був» – хоч приміщення каплички ще з «автографами», хтось започаткував «моду» залишати «увічнення присутності себе, коханого» на окремих камінцях, які складають докупи.
До теми
- "До перемоги я поки на місці": прикордонниця Чопського загону Мар'яна Грицак розповіла про службу й плани на майбутнє
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- У Карпатському регіоні триває зимова заготівля шишок для створення майбутніх лісів
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Стрес як сигнал: від втрати енергії до внутрішньої сили. Говоримо із Оксаною Микитюк
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- Любов, що рятує в полоні: історія подружжя Андрія Раітіна та Олени Терещенко з Маріуполя в Ужгороді
- За слідами на снігу і не тільки: стартував зимовий облік тварин у карпатських лісах
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- Запрацював Ужгородський районний осередок ГО "Захист держави"
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей

До цієї новини немає коментарів