Названо 52 місця для селфі на Закарпатті

І наголосив: у вас є можливість зробити: селфі, релфі, белфі, мамфі, дакфейс-селфі, ліфтлук у правильних закарпатських селфі-зонах. Тож подаємо перелік цих містечок на цілий 2020-ий рік.
1. Княгиня - біля місця падіння метеориту
2. Стужиця - біля Найстарішого дерева-дуба України
3. Ужок - на Ужоцькому перевалі
4. Великий Березний - біля центрального гінкго
5. Перечин - біля будинку зубної феї
6. Воєводино - у парку Шенборна
7. Лумшори - у найбільшому чані
8. Туря Поляна - біля водоспаду Воєводин
9. Ужгород - разом з Енді Ворголом
10. Камяниця - на донжоні Невицького замку
11. Середнє - у середньовічному винному підвалі
12. Великі Лази - у головному залі палацу Плотені
13. Косино - біля найбільшого крана з термальною водою
14. Берегово - на мості через Верке
15. Квасово - на руїнах Квасівського замку
16. Дідово - на острові кохання озера Дідово
17. Мукачево - біля скульптури Святого Мартина
18. Чинадієво - у рицарській залі замку Сент-Міклош
19. Кендерешовці - на панорамі Фесті
20. Обава - на Обавському камені
21. Виноградово - біля фонтану Дівчини-Леанки
22. Королево - біля замкового «сфінкса»
23. Ботар - з памятником мангалиці
24. Велика Копаня - біля джерела близнюків
25. Іршава - біля сонячного годинника
26. Довге - біля турула Ракоці
27. Бронька - на крутих руїнах Бронецького замку
28. Хмільник - у вагоні поїзда Боржавської вузькоколійки
29. Солочин - біля фонтану Квітковий кінь Квітці Полонини
30. Оленево - на Оленевському перевалі
31. Свалява - біля памятника водолію Полі-бачі
32. Поляна - зимою на Ведмежій
33. Верхня Грабівниця - у бункері лінії Арпада
34. Гукливий - на залізничному віадуці
35. Воловець - на Воловецькому перевалі
36. На СередньоВерецькому перевалі
37. Міжгіря - біля старого дуба
38. На березі Синевирського озера
39. Пилипець - поблизу водоспаду Шипіт
40. Колочава - у музеї старого села
41. Хуст - на руїнах Хустського замку
42. Нижній Бистрий - на тлі ГЕС
43. Липовець - на березі Липовецького озера
44. Нижнє Селище - у сирному архіві Селиської сироварні
45. Ділове - біля геодезичного знаку Центр Європи
46. На засніженому Драгобраті
47. Поблизу Білого слона на Піп-Івані
48. Кваси - на підвісному мості через Тису
49. Біля Карстового мосту
50. Тячів - на зруйнованому мості через Тису
51. Німецька Мокра - біля вїздного знаку в село
52. Нересниця - на березі озера Солене
До теми
- «У перші дні війни ворог мав величезну перевагу, в багато десятків разів…» Історія бійця 128 бригади Кирила
- “Я без своїх дівчат життя не уявляю”: як сім’ї на Закарпатті стають усиновлювачами під час війни
- Грант у 500 000 грн для дружини ветерана: історія успіху підприємиці з Ужгорода
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
До цієї новини немає коментарів