Військовий медик із Закарпаття написав книгу спогадів

Уже цього місяця вийде книга війського медика 128-ої бригади Олександра Данилюка. “Ті, що стомилися боятися”. У ній описані лише 9 днів перебування в Дебальцевському оточенні. За цей час автор, Народний Герой України з позивним Смайл, провів 95 операцій
Пропонуємо переглянути уривки, де описані події 9-18 лютого 2015 року:
"Дебальцевський плацдарм, розташування медроти Закарпатської 128-ї гірсько-піхотної бригади.
Операційною став бліндаж. Операційним столом — лежак. Операційними лампами слугували світлодіодні китайські ліхтарики. А мінімальний набір інструментів із лікарської сумки довелося поповнити кліщами нашого електрика — вони перетворилися на ампутаційні кусачки
День перший
Приблизно між 8-ю і 9-ю годинами ранку на територію медроти влітає уазик. У ньому поранений майор. За стандартом переносимо його в реанімобільчик, надаємо першу допомогу, підключаємо протишокову й проводимо кровоспинну терапію. Далі треба виїжджати по натоптаній до Артемівська, але від нашого командира чуємо фатальну фразу: — Ви куди? Траса перекрита, ми в оточенні: біля Логвинового прорвалися російські танки й перекрили вихід. — ? — Робіть усе тут, доки не прочистять трасу! — доповнює командира медичної роти начмед бригади. У майора кульове поранення в поперековій ділянці спини, кровотеча ззовні тривала, що коїлося всередині, я гадки не мав. — Йому потрібна екстрена операція! Що нам робити? — Можете поїхати в залізничну лікарню й оперувати там, — відповідає начальник. Залізнична лікарня недалеко, проте наявність операційного столу і стін не врятувала б ситуації, бо медичний заклад перебував під постійним обстрілом важкої артилерії. Причому переміщати потрібно було б від ліків і генераторів із пальним до майже всього персоналу. Тому цю ідею ми розцінили як загрозливу і для поранених, і для персоналу медроти. Часу на роздуми не було. Я почав зупиняти кровотечу просто в реанімобілі. Мені це вдалося — стали у пригоді волонтерські сучасні кровоспинні засоби. Стан майора дещо стабілізувався. Він розповів, що був поранений на трасі біля Логвинового, куди їхав зранку на завдання. Вони побачили танк і беху (БМП — бойова машина піхоти) на трасі, але думали, що то наша техніка, і продовжували рух. Потім наскочили на піхоту з білими пов’язками. Піхота почала розстрілювати екіпаж. Хлопці швидко розвернулися й поїхали назад, проте одна куля все ж таки, прошивши уазик наскрізь, влучила майорові в поперек. Поки надавали допомогу пораненому, наш табір знову піддався мінометному обстрілу. Я встиг накрити майора бронежилетами, впав на підлогу реанімобіля й почав молитися. Бог милував. Але я розумів: наступний обстріл нас уже точне не омине. Вирішив перенести пораненого в бліндаж. Швиденько з колегами перемістили його в підземелля. Поклали на спальний стелаж при вході, щоби було зручніше й менш травматично виносити, коли прочистять трасу. Так почалася наша «окопна хірургія третього тисячоліття». Із цього моменту операційною став бліндаж — яма, перекрита брусами дерева-кругляка, землею, бетоном, клейонкою та шинами. Операційним столом — лежаки, накриті кариматом, із якого легко витирати кров, щоб потім самому ж спати на ньому. Операційними лампами слугували світлодіодні китайські ліхтарики. А мінімальний набір інструментів із лікарської сумки довелося поповнити кліщами нашого електрика — вони перетворилися на ампутаційні кусачки. Вдавалося підтримувати відносну стерильність операційного поля і рук хірурга (ще був запас розчинів для стерилізації та рукавичок). Став у пригоді мій досвід Майдану: методи емпіричної польової холодної стерилізації були застосовані тут".Джерело: Про Захід
Çàãðóçêà...
До теми
- Служба зайнятості Закарпаття - про допомогу бізнесу в період карантину
- Олександр Гаврош: «Донедавна у шкільній програмі не було жодного закарпатця»
- Петро Мідянка та Людмила Загоруйко за прилавком «Кобзаря» розповіли про любов до Срібної землі
- Тетяна Літераті: "Втрачений Ужгород" уже купують і для колекції"
- Інна Магас - в ужгородській книгозбірні: «Люблю, щоб книга мала гепіенд»
- Сергій Федака презентував третій том «Історії України»
- Магістранти-айтівці УжНУ освоюють країни Європейської спільноти
- Мирослав Дочинець за прилавком: «Добре, коли є живий приклад у сім’ї, де книга завжди на почесному місці»
- Сергій Федака за прилавком книгарні: «Найкращий мій друг в умовах карантину – комп’ютер»
- Представлено Концепцію розвитку велоінфраструктури Ужгорода
- До 75-ї річниці вишу в УжНУ представили власну поштову марку
- Ужгородцям - про компенсацію послуги «муніципальна няня»
- Філологи й айтівці УжНУ створили унікальну інтерактивну карту діалектів
- Ужгородську ЗОШ № 20 обрали серед 1167 навчальних закладів України і вона виграла грант на суму понад 282 тис грн
- З'явилися поштові марки про німців Закарпаття із зображенням палацу Шенборнів (ФОТО)
- Дипломат та історик Роман Тодер видав книгу про закарпатську горянську гастрономію
- У Мукачеві презентують проєкт "Купуй Закарпатське"
- "Велике будівництво": на Тячівщині стрімко розвивається інфраструктура
- Податкова знижка: алгоритм розрахунку суми
- Стало відомо, коли закарпатцям перерахують пенсії
До цієї новини немає коментарів