Готель «Закарпаття» в Ужгороді мав повністю угорське походження – від проєкту до постільної білизни

Спроєктований цей панельний мегаліт у 1977 році співробітником проєктної організації з Дебрецена ÉVM Debreceni Tervez? Vállalata — архітектором Мігалем Ґере (Gere Mihály). Ця ж організація розробила проєкти готелів Bratislava у столиці Словаччини та «Черемош» у Чернівцях. Інтер'єр готелю спроєктував дизайнер Пийтер Могачі (Mohácsi Péter).
За цей проєкт молоді фахівці, яким на той час було тридцять з гаком, отримали престижну архітектурну премію ім. Міклоша Ібля. До слова, ця відзнака досі вручається найкращим архітекторам Угорщини.
Будівництво готелю розпочалось у тому ж 1977 році, а завершилось у 1979. Головним підрядником виступила Державна будівельна компанія медьє Саболч, залучена через угорську експортну організацію Émexport та Міністерство зовнішньої торгівлі.
На спорудженні готелю постійно працювало близько 250 будівельників з Ньїредьгази, у пікові періоди — до 400. Крім зарплати, вони отримували надбавку у розмірі 20%, добові з розрахунку 7-9 рублів на день, а також щоквартальну премію в розмірі 120 рублів. Приготування їжі для працівників здійснювалося також угорським субпідрядником.
Одинадцятиповерховий отель був розрахований на 600 осіб та мав 320 номерів. Залізобетонні панелі для споруди постачались із заводу в Дебрецені. Щоб перевезти 4470 панелей було зроблено близько тисячі автомобільних рейсів між Дебреценом та Ужгородом.
З Угорщини було завезено обладнання для кухні, посуд, постільну білизну та одяг для персоналу. Меблі, що відповідали класу тризіркових готелів, також постачались фірмою BUBIV з Будапешту. Готель був обладнаний чотирма швидкісними фінськими ліфтами.
Олег Олашин
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі





До теми
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)

До цієї новини немає коментарів