Художниця й шкільна вчителька з Ужгорода створює креативні відеоуроки

Varosh розповідає і показує направду творчі відео, які, до речі, доступні для всіх.

Наталія Хухра – випускниця Львівської національної академії мистецтв (спеціальність: Графіка й ілюстрація книги), працює в Ужгородській спеціалізованій ЗОШ № 2, викладає для п’ятих, шостих, сьомих класів, керує студією “Золота палітра”, є професійною художницею, творить у власній майстерні. У 2007-му Наталія стала вчителем року міста Ужгорода, також виграла другий тур Закарпатської області. На заняттях у школі та в майстерні вона спонукає учнів до свободи самовираження, а ще надихає їх брати участь у виставках, конкурсах. Разом зі школярами проводила виставки в різних форматах – у галереї “Ужгород” і Закарпатському музеї народної архітектури й побуту, в обласній дитячій бібліотеці і в кафе “Господа”. Її учні двічі потрапляли до сотні кращих юних художників світу – йдеться про японський конкурс World Children’s Picture Contest, в якому беруть участь близько 4 мільйонів дітей з усієї планети. Карантин спонукав пані Наталію до створення відеоуроків образотворчого мистецтва, про які розповімо в цій статті.

Як зачинилися навчальні заклади, керівництво другої школи запропонувало вчителям проводити прямі трансляції уроків або ж записувати відео. Наталія Юріївна обрала другий варіант, відтак щотижня публікує комплексний, збалансований і натхненний урок. Вона поєднує теорію і практику, розповідає про історію мистецтва, стилі й жанри, унаочнює прикладами з архітектури, живопису, графіки та інших напрямів. А друга частина – це безпосередньо хронологія, техніка, послідовність і принципи виконання певного малюнку. Зазвичай в інтернеті переважно демонструють способи малювання, натомість Наталія подає теорію, практику, а ще додала унікальності – творить разом зі своєю племінницею Марією. Це чудова нагода показати, що кожна дитина здатна малювати, якщо має бажання й чітко прямує за настановами вчителя.

«Так, я роблю відео в парі з моєю племінницею. Знаєте, як діти люблять казати, що не вміють малювати. А тут конкретний приклад: я малюю і школярка поруч. І наприкінці глядачі бачать: якщо дитина уважно спостерігає і повторює усе, що я кажу, то в неї виходить хороший результат. Я не помічала, аби хтось робив подібні відеоуроки, коли учень працює поряд із учителем. У цьому ролику очевидно, що не варто боятися малювати, треба просто хотіти, старатися і тоді неодмінно все вдасться».

Створення такого продукту потребує ресурсів, часу й помічників. Зйомка проводиться у майстерні пані Наталії, вони з Машею працюють за мольбертами, на столику розташовані різноманітні пензлики й фарби гуаш, проте малювати можна скрізь, хоч удома за столом. Спершу слід підготуватися: підібрати теоретичний матеріал, написати сценарій, знайти приклади для унаочнення, обрати інструменти… Відео знімає кузина Наталії Ірина Афтонас, адже тут не впоратися тільки з допомогою штативу.

«Самотужки не можу це робити, бо якщо налаштувати камеру тільки на малюнок, то як знімати інші плани? А сестра фокусує об’єктив на моїй роботі і на Машиній, на столику з палітрою, де змішуються фарби… Тобто треба людину, яка знімає. Важливо правильно працювати з камерою – крупними й загальними планами, мікрозйомкою слід показати поєднання кольорів, накладання мазків…».

Аби створити малюнок на А3, потребується щонайменше година-півтори, тому і відеозапис триває стільки. Далі син учительки Едгар збирає всі відеоепізоди, “розрізає і послідовно складає їх”, відтак матеріал передається у комп’ютерний клас школи, де вчителька інформатики Беата Бурдун монтує ролик. Попередньо слід прописати всю послідовність відеоряду, монтаж триває щонайменше три години. Наталія Хухра переконана, що для створення такого уроку не достатньо простої автоматичної мобільної програми, адже є безліч нюансів, які треба робити вручну на великому екрані. Опісля усіх технічних процесів виходить направду художній урок на 20-30 хвилин.

«Це треба все прослухати, щось вирізати, десь поставити на пришвидшення або додати закадровий голос, усі пазли необхідно гармонійно й логічно скласти. У результаті виходить такий мініфільм. Це не просто презентацію включив, звук, музику, картинку додав і все».

Теми для відеоісторій обираються згідно навчальної програми: “Портрет-образ”, “Архітектурний пейзаж”, “Анімалістичний жанр. Декоративна композиція”, “Настроєвий пейзаж”, “Казковий замок” тощо.

«До теми архітектурного пейзажу ми створювали малюнки “Ужгород цвіте”, зображали цвітіння сакури. Для зразку я підібрала картини місцевих художників, фотографії японської вишні. Аби розкрити тему портрету-образу, знайомила дітей із творчістю художника епохи Відродження Джузеппе Арчімбольдо. Він перший вигадав “портрети-перевертні”, наприклад дивишся, немов бачиш миску з овочами, перевертаєш, а це портрет людини. У нього портрет на тему весни складений із квітів, листя, а на тему осені – з овочів, фруктів, пшениці. Це тепер уже нічим не здивуєш, а в період Відродження таку творчість вважали за феномен, він був геніальним. У нього є робота “Земля”, де портрет зібраний із тварин, на перший погляд – різні тварини, придивляєшся, а це людина. Ну, а ми малювали Дівчину-весну».

Аби зобразити декоративного птаха, спершу слід було розглянути символізм птаха у мистецтві. Тему “Настроєвого пейзажу” втілювали через захід сонця, а натюрморт передали гілкою яблуні. Наступне відео буде в контексті “Казкового замку”, тож художниця запропонує школярам намалювати Ужгородський замок. Учителька підказує напрямок, ідею, проте учні вільні творити як відчувають.

«Не обов’язково малювати те, що я кажу. Я пропоную, а далі дитина творить, тобто даю вибір, свободу».

З досвідом нового формату занять Наталія Юріївна бачить, що вони мають свою ефективність. Попри всі плюси уроків у школі, все одно дитина не завжди встигає за 45 хвилин спокійно осягнути матеріал, тож вдома слід надолужити. А на відео ти слухаєш і “споглядаєш” теорію, бачиш увесь алгоритм створення малюнку, вмикаєш ролик, коли комфортно, неспішно переглядаєш епізоди, твориш вільніше, з натхненням і більшою кількістю часу.

«Відео дають хороший результат, бо учні бачать увесь процес від початку до кінця, малюють удома в спокійній атмосфері, коли бажають… Надіслали мені гарні малюнки, а я їм – 12 балів, то це ще й який стимул. До речі, часто батьки малюють з дітьми, пишуть мені, Наталіє Юріївно, дякуємо за урок, надихнулися і діти, і ми».

Аби карантин минав ефективніше, вчителька спонукала школярів узяти участь у Всеукраїнському інтернет-конкурсі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва “Етюдний вернісаж”. Вони виграли перші місця, гран-прі у різних номінаціях, пані Наталія подала і свою роботу, відтак отримала головну нагороду у категорії “Графіка”.

«Це добре, що є такий конкурс, бо діти мали чим зайнятися на карантині, і це хороше заохочення, ось днями нам надіслали дипломи».

Художниця планує освоїти монтаж, тим паче МОН рекомендує учителям влітку створити  відеоуроки, позаяк прогнозується осінній карантин. Насправді, такий контент корисний і для роботи вдома, і в школі, адже діти охоче переглядають відео, малюють під музику. Відео від пані Наталії доступні для всіх, вони опубліковані на сайті та ютуб-каналі другої школи, а також учителька публікує їх на своїй сторінці у фейсбуці.

Евеліна Гурницька, Varosh

  Надіслати другу