Каблучки, шаблі та монети: в Ужгородському замку показали знахідки студентської археологічної експедиції (Фото)

На жаль, студенти самої виставки ще не бачили. Вони роз’їхалися на карантин, тож не змогли побувати на відкритті. Коли ж краєзнавчий музей зніме карантинні обмеження, поглянути на свої знахідки в очищеному вигляді бажають усі, хто ті знахідки своїми руками виймав із землі.

Як розповів «Про Заходу» керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології Ужгородського національного університету Володимир Мойжес, в ході розкопок на території замкової церкви виявили сотні артефактів. Одних лише монет вдалося зібрати на багату нумізматичну колекцію. З 80-ти монет, що датуються початком ХІІ-початком ХVІІІ ст. для експозиції відібрали 59 найкраще збережених.

Також на виставці можна побачити деталі одягу: застібки, ґудзики, пряжки, підвіски. Вони були частиною одягу людей, похованих у криптах замкової церкви та під її підлогою. Ці знахідки становлять велику наукову цінність, оскільки дозволяють краще вивчити деталі тогочасного одягу. Наприклад, в одному похованні студенти та їхні наставники виявили залишки текстилю із застібками. Оскільки на Закарпатті немає фахівців зі збереження археологічного текстилю, цей та інші зразки передали  на тимчасове зберігання до реставраційної лабораторії державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, де з ними працюють спеціалісти. Вже вдалося визначити, що один зі зразків – це штани угорського типу, тож у науковців є унікальна можливість дізнатися, з чого були зроблені ці штани, як і де були пришиті застібки тощо. А це дасть можливість зробити реконструкцію одягу та показати усім, хто цікавиться історією, як могли одягатися в місті на той час.

Чималою є і колекція прикрас: нашивок на жіночі головні убори, брошок, медальйонів, каблучок та перстнів-печаток. За словами Володимира Мойжеса, каблучки та перстні майже у всіх випадках знаходили у похованні біля тіла покійника, а не на ньому. Деякі зі знайдених речей є унікальними, вперше виявленими на території України. Наприклад, медальйон-каплер із зображенням Діви Марії та свв. Себастьяна і Роха, виготовлений орієнтовно у першій половині ХVІІ століття. Дуже цікавим є і медальйончик, зроблений із фальшивої монети, – його знайшли у дитячому похованні XVII століття. А перстень-печатка, виявлена у похованні другої половини ХVІ століття, взагалі потребує подальшого детального дослідження, бо на ній чітко видно герб та ініціали «F.S.», за якими можна встановити, до якого дворянського роду належала похована в замковій церкві людина. Та найбільшою несподіванкою для учасників експедиції стала знайдена не серед поховань, а в культурному шарі ґрунту сережка у формі півмісяця, яку датували другою половиною Х століття. Ця знахідка доводить, що вже наприкінці Х століття на Замковій горі проживали люди, можливо, розташовувалося городище.

Серед інших цікавих знахідок, представлених на виставці, можна відмітити зброю (одна ціла шабля та два уламки), побутові речі, декоративні заклепки від трун та фрагмент надгробної плити ХІV століття з червоного мармурового вапняку – однієї з найбільш ранніх у Карпатському регіоні. Ці знахідки вже дозволили науковцям УжНУ зробити важливе відкриття. Раніше припускалось, що замкова церква була зведена на межі ХІV-ХV століть, але нові матеріли, виявлені під час розкопок, свідчать, що її історія почалася раніше – як мінімум у середині ХІVстоліття. Цілком імовірно, що ця церква була зведена на місці ще старішої, це можна вияснити, розпочавши археологічні дослідження за межами руїн на території замку.   

Цього року керівник археологічної експедиції Володимир Мойжес сподівається продовжити роботи, хоча вже зрозуміло, що карантинні обмеження не дозволять провести практику для студентів першого курсу факультету історії та міжнародних відносин у звичному форматі. Скоріше за все, до розкопок приступлять лише у серпні, а студентів розіб’ють на менші групи, які працюватимуть на різних ділянках. Так, серед цьогорічних планів експедиції – завершити дослідження центрального нефу, знайти чіткі межі церкви, провести розвідку на північному бастіоні замку, де раніше виявляли залишки середньовічного муру, та, якщо встигнуть, розпочати роботи у боковій крипті, яка була родовою усипальницею графів Другетів. Хоча бокова каплиця, під якою розміщувалася крипта із похованнями членів цього відомого роду, була давно розграбована, археолог Володимир Мойжес не виключає, що і там на учасників експедиції можуть чекати цікаві знахідки. Минулоріч під час робіт у частині центрального нефу вдалося знайти сліди сходів, які вели з церкви у крипту. Сходи ці були дерев’яними, від них не залишилося нічого, крім характерних отворів у кладці. Та хтозна, можливо, під завалами таки вдасться знайти поховання когось із захоронених там представників роду Другетів або предмети, що їм належали. Це, безперечно, стало би гучним відкриттям у світі археології і важливою подією в історії Ужгорода.

До речі, науковці вже визнають, що археологічна експедиція УжНУ двох останніх років є однією з найрезультативніших в Україні. Матеріал, який вдалося виявити та опрацювати, є надзвичайно багатим та важливим, тож університет має чим пишатися. Власне тепер артефактами пишається і Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, якому університет їх передав на постійне зберігання. Виставка, сформована на основі церковних знахідок, буде постійнодіючою і, як там сподіваються, щороку буде поповнюватися новими предметами, знайденими на території замку.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»   

Фото артефактів – зі сторінки «Uzhhorod Castle, T. Lehoczky Transcarpathian Regional Local History Museum» у соцмережі «Facebook»         

  Надіслати другу