Поважська Бистриця стала 24-им містом-побратимом Ужгорода

Поважська Бистриця – промислове місто в північно-західній Словаччині із населенням понад 38 000 людей. Зокрема, розповів Карол Янас, ще кілька сотень українців там прийняли після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Додав, що біженців забезпечили всім необхідним, допомогли працевлаштуватися. Міський голова Богдан Андріїв подякував за допомогу людям, які втратили домівки чи були змушені покинути рідні населені пункти через загрози війни, висловив вдячність усьому словацькому народу та уряду Словаччини за підтримку України в нелегкій боротьбі з російським агресором. Богдан Євстафійович додав, що хоч Ужгород і є відносно безпечним тиловим містом, однак, відчуває війну, співпереживає, надаючи допомогу переселенцям, військовим, живе, працює та навчається під звуки сирен повітряної тривоги, несе болючі втрати – майже щотижня прощаються із загиблими захисниками-ужгородцями, які загинули на війні.
Спілкувалися також про те, чим живе Поважська Бистриця, які в місті є проблеми тощо.
Богдан Євстафійович запропонував гостю відвідати, як розпочнеться навчання, Ужгородську спеціалізовану загальноосвітню школу №4 з поглибленим вивченням словацької мови. Розповів, що в закладі є куток словацької культури, а деякі вчителі спеціально запрошені зі Словаччини. Обговорили під час зустрічі і плани щодо співпраці, Богдан Андріїв запропонував впровадити у майбутньому спільні культурно-спортивні проєкти.
У зустрічі в Ужгородській міськраді також взяли участь начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій Вікторія Тарахонич, її заступниця Вікторія Білас, декан факультету міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету Микола Палінчак. Зокрема, саме цей підрозділ УжНУ гість також планує відвідати сьогодні.
Ужгородська міська рада
До теми
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
- Освіта на дві країни: чи повернуться до закарпатських шкіл учні, які під час війни виїхали за кордон
- Сергій Федака: «В мене одна ідея: встати і звідси піти». Останні розмови з легендарним істориком Ужгорода
- Мобільна вогнева міць навчання гвардійців Закарпаття на бронетехніці
- «Під інтенсивним ворожим вогнем ми витягнули чотирьох поранених піхотинців із бойової позиції й доставили в безпечне місце…» Історія трьох бійців 128-ї бригади
- «Боржава»: Як футбольна школа змінює життя дітей у селах Закарпаття
- «Ми більше не просимо, а формулюємо сенси», – Андрій Любка про зміну голосу України у світі
- Герої без зброї: «Кожен виклик — перевірка на людяність: історія рятувальника Юрія Думи»
- 12 замків Закарпаття: які з середньовічних фортець можна оглянути та які не пощадив час, люди і війни
- Археологічне відкриття на Закарпатті: у Берегові виявили руїни замку
- «Ми з однокласником пішли в ЗСУ незалежно один від одного й зустрілися на війні в одному підрозділі...» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
- Кінофест «Chysto.de?!» на Закарпатті: фільми про водорості з дна Світязя й чисте повітря в Запоріжжі
- 73-річний волонтер Джим Сліз переїхав із США в Україну: на матчах ФК "Ужгород" смажить м'ясо на грилі за донат на ЗСУ
- Герої без зброї: водій-рятувальник Василь Довганич про мотивацію, яка не в нагородах, а в допомозі людям
- Сила мрії в дії: історія успіху спортсменки й активістки Надії Дьолог
- «Моєму щастю немає меж»: закарпатка Влада Харькова – про історичне золото на ЧС з фехтування
До цієї новини немає коментарів