Засновниця крамниці без пластику в Ужгороді Тетяна Жовківська розповіла про свої 5 екозвичок

Нещодавно Varosh вже писав про Анну Блажівську та Оксану Чайку, а цього разу розповідає про Тетяну Жовківську. Спільно зі своїм чоловіком Тетяна відкрила перший в Україні магазин без пластику – “Зелену крамницю”. Тут натуральні й корисні продукти без пластику, а якщо купуєте у власну тару – одержуєте знижку. Дівчина проводить еколекції і гастрономічні воркшопи, що надихають до здорового харчування і загалом екожиття. Цього разу вона розповідає нам про свої п’ять буденних екозвичок.
Екомішечки й екопляшка
Одна з екозвичок – це бавовняні екомішечки, які завжди з собою. Щонайменше один-два. Якщо ж Тетяна прямує на закупи, то в її солом’яному кошику опиняються щонайменше 15 таких торбинок. Коли стартує сезон ягід, то і відерка повсякчас в авто. Якщо ж доводиться купувати дещо в пластику, то Таня зважає на спеціальний номер на пакуванні, що вказує, чи переробляється цей матеріал.








Щоденна безумовна екотрадиція – це багаторазова пляшка води з собою.


«Ми п’ємо багато води, проте не хочеться купувати її в пластику, а в склі дуже важко знайти в місті. Тому в мене завжди є пляшка води в сумці, а часом і в машині є додаткова».
Про сортування сміття
Давня природна звичка – сортування сміття. На городі облаштовані три компостні ями для харчових відходів, вони вкриті дошками. За пів року ці ями заповнюються, а через певний час перетворюються у родючий ґрунт для грядок.
«Органічні відходи не можна просто викидати на грядку, бо рослинка помре. Тому ці залишки мають в природному середовищі перетворитися на гумус, родючий ґрунт».

Також у Тані вдома розміщені ємності для сортування сміття: паперу, пластику (який переробляється і не переробляється), скла, алюмінію.
«Якщо маю брудний пластик, то перед сортуванням ще мию і сушу його. Я завжди думаю про людей, які будуть досортовувати той пластик, адже в Україні здебільшого це роблять вручну».
Тетяна максимально мінімізує пластик у побуті. До прикладу, потрібні віник, швабра. Тоді варто купити віник з кукурудзи з дерев’яною ручкою і бавовняну швабру. Як зіпсуються, то їх можна скомпостувати.
Косметика та одяг
Косметика і еко. Дівчина довго не могла відмовитися від корейської косметики, але пів року тому відкрила для себе українських виробників, які працюють у контексті zero waste. І свої засоби вони фасують в алюміній, скло, дерево.
«Тож я практично цілком перейшла на українські екозасоби. Використовую, наприклад, твердий шампунь у дерев’яній коробочці, з ним волосся довго не жирніє. Я вже й забула, як це купувати шампунь у пляшці. Щодо кремів, тоніків, то вони у склі і, звісно, українського виробництва. Дуже висока якість, натуральні компоненти, шкіра чудово почувається і виглядає. Завдяки такій косметиці з мого дому позникали всі пластикові тюбики, які не переробляються, а тільки спалюються при високій температурі».

Також Тетяна купує натуральні компоненти і самотужки створює багатофункціональний засіб очищення – для обличчя, волосся, тіла. Одна баночка – для всього.
Змінилися звички і в одязі. За останній рік вона купувала менше одягу, проте якісний, з натуральних тканин, мінімізує синтетику.



«Купую шерсть, котон, віскозу, шовк, льон. При пранні вони не виділяють мікропластик, а коли цілком зіпсувалися, то можна закомпостувати. Так, речі з натуральних матеріалів дорожчі, але довше носяться, приємніше відчуваються на тілі і виглядають значно краще. Синтетика вже після першого прання втрачає вигляд, а натуральне переш-переш, носиш і носиш, а все одно не зношується».
І наостанок ще еколайфхак тривалого зберігання зелені. Все просто: Таня зберігає пучки зелені в холодильнику у склянках з водою. Тож петрушка і два тижні залишатиметься свіжою. Хтось рекомендує промити, просушити і скласти в лоток, проте все одно зелень швидко зіпсується, а ось букетиком у воді в холодильнику її життя продовжиться.
Евеліна Гурницька, Varosh
До теми
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»
- До перших класів в Ужгороді вже зарахували понад 1300 дітей: у яких школах ще є вільні місця (ПЕРЕЛІК)

До цієї новини немає коментарів