Юрій Яцина: «Через тиждень-два почнемо відновлювати повноцінну роботу обласної лікарні та поліклініки»

Тож про те, як налагоджена робота лікарні в умовах пандемії та з якими проблемами довелося зіштовхнутися – спілкуємося з директором КНП «Закарпатська обласна клінічна лікарня» Юрієм Яциною. 

• Пане Юрію, перш за хочемо від імені всієї редакції, всього Закарпаття подякувати вам за роботу, тому що медики зараз – дійсно на передовій, і цей пандемічний час дав нам зрозуміти справжню роль медиків і важливість сфери охорони здоров’я. Розкажіть, як налагоджена зараз робота обласної лікарні в умовах пандемії коронавірусу?

Дійсно, наш заклад був одним із перших, де почали приймати хворих на COVID-19 (якщо бути чесними, то другим в регіоні, бо першими почали приймати хворих в Обласній клінічній інфекційні лікарні). Ми включилися в роботу через місяць, загалом відпрацювали в таких особливих умовах уже 4 місяці. За цей період виписали 223 пацієнтів, на жаль, мали 41 смерть.

Він початку пандемії у нас був започаткований вахтовий метод роботи. Наші співробітники у складі бригад працюють по сім днів, потім змінюються. Це лікарі, медичні сестри і молодші медичні сестри. Нам поталанило, що маємо новий хірургічний корпус, де ми змогли дуже чітко розпланувати нашу роботу: забезпечити надійний санепідрежим та комфортне перебування на вахті наших працівників (йдеться про відпочинок та харчування медиків під час тижневої вахти). Метод роботи хороший тим, що убезпечує працівників від зараження. За весь цей період дев’ять працівників лікарні перехворіли коронавірусом, але всі ці інфікування відбулися за межами лікарні і серед них не було співробітників, які працювали безпосередньо з ковідними хворими.

Щодо вахт, то наші медики вже відпрацювали близько 30 змін. Наразі працюють дві терапевтичні бригади і одна реанімаційна. В реанімації у нас підготовлено 6 ліжок для важкохворих, а в трьох підрозділах хірургічного корпусу – 25, і по 30 ліжок. Загальна кількість хворих, яких ми можемо прийняти – 85. На даний час у нас лікується 51 пацієнт із COVID-19. Тих, хто вилікувався, виписуємо на подальше спостереження додому або переводимо у стаціонар, якщо пацієнт має супутні захворювання. Добре, що бригади у нас набрані з різних підрозділів. Тобто лікарі не є інфекціоністами, але вони можуть зреагувати на супутні проблеми.

• Нині люди часто не розуміють всієї важкості роботи лікарів, тому поясніть, наскільки робота з хворими на COVID-19  виснажлива для медиків?

Знаєте, це непроста робота. В кожній бригаді є 4 лікарі, 8 медсестер і 4 санітарки. Вони заходять у приміщення, де лежать ковідні хворі, позмінно, 4 години працюють, потім відпочивають – таким чином двічі на добу вони виходять до хворих. Для того, щоб співробітник зайшов у ковід-центр, він має одягнути шапочку, бахіли великі і мали, окуляри, щиток, комбінезон, халат, рукавиці подвійні – всього близько 10 найменувань захисту. Він не має права поправити на собі маску, доторкнутися до жодної частинки тіла. Коли нещодавно була сильна спека, лікарі, бувало, втрачали свідомість. Їх по протоколу спершу витягали з зони, роздягали і лише тоді дозволяли зняти маски, аби ті  подихали. Ми всім співробітникам кажемо: якщо відчуваєте, що щось не так, одразу виходьте. Тобто робота ця важка і фізично,  і психологічно. Бо вона затягнулася, ми не  розраховували, що все це триватиме так довго.

• Чи лікуються зараз в лікарні інші хворі?

-Так, ми нікуди не дінемося від багатьох інших патологій, тому проводимо спеціалізовану ургентну допомогу в сферах судинної хірургії, торакальної хірургії, цілодобово працює офтальмологічний центр, є в нас пацієнти гематологічного профілю, які повинні регулярно проходити хіміотерапію. Також консультуємо хворих у спеціальному приміщенні приймального відділення. З кожним із пацієнтів поводимося, як із можливим ковід-інфікованим, тому наш персонал одягається для захисту. Госпіталізація також проводиться, але для цього пацієнт обов’язково має мати негативний ПЛР-тест на коронавірус. Звичайно, є проблема, що ми не можемо адекватно надати допомогу всім, хто її нині потребує. Однак, я думаю, через тиждень-два ми вже  будемо відновлювати роботу поліклініки і, якщо не буде другої хвилі, поступово поновимо повноцінну роботу лікарні.

• Ви казали, що максимально ковід-центр може прийняти 85 пацієнтів. Чи була ситуація, коли ця кількість ліжок була заповнена?

-Був такий період. Місяць тому був пік, ми вивільнили відділення травматології і тоді вмістили 77 пацієнтів. Щоб прийняти більше, потрібно було сформувати ще одну бригаду, а це додаткові великі витрати на засоби індивідуального захисту. Уявіть собі, що дві бригади терапевтичні, які працюють нині (це 28 осіб), кожної доби потребують 56 комплектів індивідуального захисту. Лише один комбінезон коштує близько 500 грн., маска – близько 150 грн. Тобто в середньому, без затрат на харчування, на захист для одного працівника йде кожного дня одна тисяча гривень. Загалом же на дві бригади на один день іде 56 тисяч гривень. Робота з ковід-інфікованими пацієнтами  дуже затратна. І це ще не враховані медикаменти та додаткові виплати медперсоналу. 

• Як нині складається ситуація із розподіленням хворих між лікувальними установами краю?

-Цей механізм був налагоджений від самого початку, все працює чітко. Лікарні першої хвилі – чотири медичні заклади в Ужгороді: інфекційна, обласна лікарня, тубдиспансер та міська лікарня. Головний інфекціоніст краю Михайло Поляк має всю інформацію про виявлених хворих, він все контролює і розподіляє, бо знає завантаженість всіх лікарень першої хвилі. 

• Багато ваших співробітників не ужгородці і добираються на роботу з сусідніх населених пунктів. Зараз транспорт вже відновив роботу, але наскільки складно було спочатку налагодити довіз працівників?

-Коли почався карантин, ми прийняли дуже жорстке рішення – дозволили працівникам йти у відпустки за власний рахунок на весь період карантину або вийти у невикористані відпустки. У той час у лікарні з тисячі працівників залишилася третина, більшість – місцевих, тих, хто міг добиратися на роботу. Потім поступово ми це відрегулювали, зараз у нас більшість працівників вийшли на роботу, тому що кожне відділення відкрите, у кожному є цілодобовий пост. Був період, коли багатьох ми возили на роботу нашими автомобілями. Розвозили ми також і бригади після змін. Працівники корпоративно допомагали один одному, волонтери долучалися. Волонтери взагалі дуже допомогли у цей важкий період. Ми не могли тоді багато чого передбачити: які треба засоби індивідуального захисту, скільки їх треба. Тепер уже налагодили систему постачання.

Фото4

• Нині хворих не меншає, чимало людей не розуміють, що коронавірус – це не жарти. Що би ви сказали таким скептикам?

-Коронавірус – це дуже серйозна проблема. Велика кількість хворих в нинішній період пов’язана з послабленням карантину. Люди подумали, що вже все закінчилося, почали жити звичним життям. Пам’ятаєте, були публікації, що в Міжгір’ї мало хворих, бо там особливий клімат і кращий імунітет у жителів? А воно як рвонуло – і маємо якраз там, у гірських чистих районах, найбільшу кількість хворих. Це все пов’язано з тим, що люди себе не оберігають. Основними засобами захисту і надалі залишаються носіння маски, обробка рук, контакти на відстані. Не вірте тим, хто говорить, що це дурниці. Насправді це –серйозна проблема, бо цей коронавірус має не таку патогенетичну дію, як інші віруси – він вбиває легені. Кров не насичується киснем, бо легені не можуть передати кисень органам і системам – і це дійсно специфічна дія цього вірусу. Ті, хто у нас пролікувалися, кажуть, що повернуться додому і розкажуть тим, хто не вірить у коронавірус, що це серйозна хвороба. У цьому випадку справді варто послухати лікарів, бо ви там відпочиваєте, «свадьбуєте», пікнікуєте, а ми тут мусимо мучитися. Ну, і варто пам’ятати таке: чим більше уваги ми, лікарі, приділяємо коронавірусу, тим менше її приділяємо тим багатьом пацієнтам, які потребують цієї допомоги. Тому будьте відповідальні і здорові!

Про Захід