Ужгородські науковці презентували три доповіді на Міжнародній конференції з радіоекології

Конференцію було присвячено дослідженню природної радіоактивності та її впливу на живі організми. Особливу увагу було приділено проблемі радонової небезпеки. Відомим фактом є те, що у загальній дозі опромінення населення природніми чинниками провідну роль відіграє саме радон та продукти його розпаду, які відповідають більше 60% індивідуальної дози опромінення людини за рахунок природньої компоненти. У сучасних умовах розвитку цивілізації вирішення даних задач потребує розробки нових наукових методів і технічних проектів регламенту захисту навколишнього середовища.

У конференції взяли участь провідні наукові центри України, Угорщини, Австрії, Японії, Польщі, Індії, Казахстану, Німеччини, Словаччини, Словенії, Ірану, Росії.

Ужгородськими науковцями від Інституту електронної фізики (ІЕФ НАНУ) було презентовано три доповіді. Перша робота представлена міжнародною співпрацею трьох науково-дослідних інституцій та за участі ГО «Радіоекологія Карпат»: України (м. Ужгород), Росії (м. Дубно), Угорщини (м. Веспрем). Тематика досліджень полягала в представленні основ методики радіоекологічного моніторингу довкілля, що дозволяють встановити параметри «радіаційної погоди» та радіаційного картування території. Актуальність даної радіоекології доповіді полягає в отриманні даних про розповсюдженість та динаміку зміни радіонуклідів зразків об’єктів довкілля (геологічних порід, ґрунтів, тощо) гірських районів, які є чутливим індикатором діяльності людини. Наступна доповідь представлена співробітниками відділу фотоядерних процесів, експертами з поділу атомного ядра за темою «Використання запізнілого гама випромінювання від продуктів фотоподілу ядерних матеріалів для визначення їх ізотопного складу». Надзвичайно приємно те, що організаторами конференції було відзначено одну з ужгородських доповідей, а саме роботу Оксани Поп, яка присвячена знаходженню та дослідженню стандартній множині нуклідів для природних рядів ²³²Th, ^235,238U, які застосовуються для задач ядерного датування геологічних об’єктів, історичних артефактів та радіоекології.

Таким чином, співпраця науковців попри складності епідеміологічного характеру аж ніяк не припиняється, а навпаки – набуває все більш плідного і якісного наукового діалогу. У підсумку було відзначено високий рівень дискусій та пріоритетну можливість обміну досвідом.

Наталія Сватюк,

м.н.с. відділу фотоядерних досліджень

Інституту електронної фізики НАН України, канд. тех. наук,

голова ГО «Радіоекологія Карпат»

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі