На Закарпатті святкують Введення в храм Пресвятої Богородиці: історія та прикмети свята

Свято Введення — одне з дванадцяти свят, які пов'язані з життям Ісуса Христа і Богородиці та належить до найважливіших і найзагадковіших свят літургійного року.

Історія свята

За біблійними переказами, Йоаким та Анна довго не могли мати дітей, вони щиро молилися Богу та віддано вірили у появу нового життя. Господь почув їхні молитви і подарував їм донечку на старості років. В знак подяки дарування їм дочки, батьки віддали трирічну Марію до Єрусалимського храму на Службу Божу.

Введення в храм було здійснене з особливою урочистістю. П'ятнадцять високих сходин дівчинка подолала з дивовижною легкістю. Біля дверей її зустрічав первосвященик Захарія, який благословив Марію згідно з усіма традиціями.

Дівчинка залишилася на поруках священиків до повноліття. Вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, читала Святе Письмо, постійно молилася та займалася рукоділлям.

Після смерті батька до Марії переїхала жити в храм її мати Анна. Через два роки Анна померла, і Марія залишилася жити одна. Самотність і сирітство ще більше розвинули в Марії любов до Бога. Пресвята Богородиця перебувала у храмі тривалий час, аж до заручин зі святим Йосифом.

У календарному циклі свято Пресвятої Богородиці завершує осінній сезон і починає зимовий. Для українського народу важливо цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.

Традиції та особливості святкування

На свято в церквах починається підготовка до Різдва, проводяться урочисті Богослужіння. Також рекомендується пом'янути покійних. Здавна люди вірили, що в цей день Господь дозволяє душам покійних відвідати своїх близьких.

Раніше на Введення у храм починався сезон катання на санях. Першими каталися молодята, яких було обвінчано у церкві. У молодих сім'ях родичі збиралися за столом, після чого допомагали прикрашати сани, які було запряжено трійкою коней. Слідом за молодятами вирушав так званий поїзд з родичами, які веселилися, співали пісень і прославляли сімейну пару.

У цей день дівчата проводили обряди і ритуали, щоб уві сні побачити своїх женихів або те місце, куди вони перейдуть жити після весілля.

Господині в день свята посипали корів лляними насінням, мастили вим'я маслом і годували худобу киселем. Такий обряд допомагав збільшити надої і захищав худобу від хвороб.

На свято прийнято ходити в гості. Вважалося, що якщо першим до хати увійде чоловік - рік буде вдалим, якщо жінка - бути біді.

Народні прикмети

Характерним звичаєм Введення Богородиці в храм був прихід першого відвідувача – "полазника". Від його приходу люди вірять у щасливу або нещасливу прикмету.

• Якщо першим у хату заходив молодий, красивий чоловік з грішми – це добра ознака: увесь рік вдома будуть усі здорові й будуть "вестися" гроші.
• Якщо ж до будинку зайде кволий, старий чоловік або жінка – це погана ознака. В родині почнуться хвороби, невезіння і скрутне фінансове становище.
• Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави
• У цей день забороняється копати землю, бо вона відпочиває. В іншому випадку врожаю не буде
• У цей день зима остаточно вступає у свої права
• На свято прийнято ходити в гості. Якщо першим до хати увійде чоловік — рік буде вдалим, якщо жінка — бути біді
• Якщо на Введення похолодає, то зима буде лютою

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу