Для мене Закарпаття асоціюється із катанням на лижах. Конспект виступу євродепутата Андріуса Кубіліуса

Для мене Закарпаття асоціюється із катанням на лижах. Конспект виступу євродепутата Андріуса Кубіліуса

 

Депутат Європейського парламенту Андріус Кубіліус взяв участь у форумі Re:Open Zakarpattia та поділився своїм баченням розвитку Закарпаття, а також його ролі в євроінтеграційних процесах в Україні, пише Varosh. Далі – пряма мова.

— Якщо дивитися із перспективи Брюсселю, то справді, Закарпатська область не настільки відома. Сусідні країни її знають добре, але європейці загалом не надто обізнані з нею та зокрема з її роллю у всій Європі.

Для того, щоби відкрити чи перевідкрити Закарпаття для всієї Європи – аби європейці могли насолоджуватися природою, туристичними атракціями цієї області – вам потрібно набагато кращу логістику та інфраструктуру, а також систему зв’язків. Щоби це забезпечити і щоби справді туризм міг стати джерелом процвітання у вашій області, важливо інтегруватися в Європу. Це очевидна річ. Йдеться не лише про зацікавлення України в цьому чи Закарпатської області, а й про зацікавлення усіх сусідніх країн.

Ми, звісно, знаємо, що часто виникають ці питання меншин, культурної спадщини, мовне питання – і все це пов’язано з досить болісною та складною історією області та й не лише області, а й загалом усієї Центрально-Східної Європи. Нам треба долати ці проблеми й робити це розсудливим чином. Але для того, щоби це зробити, ми повинні усвідомити, що перша наша мета – це інтеграція до Європейського Союзу. Це мають зрозуміти меншини і сусіди України, включаючи Угорщину.

Закарпатська область має бути своєрідними воротами і сприяти інтеграції України до ЄС, тому що саме ця область найбільше виграє від цього. Я закликав би Україну розробити чітку інтеграційну політику. Центральна влада повинна взяти на себе відповідальність в цьому аспекті. Закарпатська область теж може відіграти в цьому певну роль і сформувати своєрідну коаліцію в рамках України.

Інтеграція України в Євросоюз вимагає сильної підтримки з боку країн-членів ЄС, і тому я мушу відзначити ті досягнення, які було зроблено міністром Кулебою та його командою. І також усю ту роботу, яку перед тим виконував Павло Клімкін. Ви знаєте, що було створено Люблінський трикутник між Україною, Польщею та Литвою, який може відігравати дуже важливу роль для того, щоби просувати питання, які цікавлять Україну в Євросоюзі. Але мені здається, що можна сформувати ще додаткову коаліцію – Карпатську – де будуть також Угорщина, Румунія та Польща. Таким чином, Закарпатська область може бути відкритою чи повторно відкритою для всіх країн-членів європейської спільноти.

До 2030 року в нас буде дуже багато нових можливостей і це пов’язано не лише з тим, що зміниться влада в Сполучених Штатах та політика Центральної Європи, а й з тим, що дуже багато чого змінюється загалом. Є країни, зміни в яких, я називаю тектонічними – Білорусь, Росія. Звичайно, що тут Україна та її інтеграція в Європу відіграватиме дуже важливу роль, оскільки це стратегічний момент. Не лише для України, а й для всіх країн Європи і, в першу чергу, для країн-сусідів України.

У Брюсселі ми плануємо створити більш амбітну політику щодо тих країн, які планують інтегруватися. Ми згадували про Західні Балкани. Плануємо залучити й Україну. Але звісно, що буде певна відмінність між цими політиками, втім її можна трохи зменшити, і країни, які будуть головувати в ЄС до 2030 року будуть відігравати дуже важливу роль. Зокрема у 2022 році це буде Чехія, у 2025 р. – Польща, у 2027 р. – Литва. І власне, цих змін ми очікуємо. Я думаю, що формування коаліції в рамках Євросоюзу, в першу чергу, за принципами співпраці між сусідами та їх співпраці, може відіграти дуже важливу роль.

Ви знаєте стратегію інтеграції Балкан, про Берлінський процес, коли Берлін ініціював створення коаліції всередині ЄС для того, щоби сприяти цій інтеграції. Тому ми плануємо щось таке організувати під назвою “Берлінський процес 2” і дуже важливо, щоби до цього були долучені країни-сусіди України.

Центрально-Східній Європі і нам треба розробити чіткішу загальну стратегію у стосунку до меншин та історичного минулого. Меншини – це дуже болюче питання, так історично склалося. І зараз це питання є справді слабким і погано розробленим, тому треба спільну стратегію. У Литві в нас є дуже серйозне питання Голокосту, оскільки, на жаль, нас стосується ця подія. Ми створили історичний комітет із істориків з Ізраїлю та Литви, який справді розглянув ті трагічні факти Голокосту. Можливо, і вам треба розробити стратегію Закарпатської області щодо роботи з меншинами і розглядати питання, які стосуються історичного минулого. Тут має бути загальний підхід, коли ніхто вам не диктував би свої погляди. Натомість ця стратегія дозволяла би вам налагодити діалог із сусідами та меншинами і працювати в цьому аспекті таким чином, щоби питання не ставало більш болісним, а в майбутньому було вирішеним.

Хотів би загалом подякувати вам за форум Re:Open Zakarpattia, бо для мене Закарпаття, перш за все, асоціюється із лижами, оскільки в мене був там емоційний досвід. Думаю, що не тільки в мене.

Звичайно, коли ми дивимося в майбутнє, то розуміємо, що майбутнє Закарпатської області та України – це інтеграція в ЄС. Як на мене, то це вирішення всіх тих проблем, із якими зараз стикається область. Тут я маю на увазі не лише відсутність зв’язків чи інфраструктурних об’єктів, але й роботу з меншинами і так далі. Деякі проблеми формують бар’єри в стосунках із сусідніми країнами. Саме тому ми вважаємо, що ці проблеми справді повинні бути вирішені в найближчому майбутньому. Можливо, деякі з них можна вирішати нашими спільними зусиллями. Звичайно, Україна має обговорити з Угорщиною, як забезпечити належний статус із меншиною, адже мені здається, що зараз ми спостерігаємо такий процес, що в Центрально-Східній Європі дуже часто виникають проблеми, які, власне, пов’язані з історією.

 

06 квітня 2021р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів