На Закарпатті роблять унікальні операції мозку — із мовними тестами

У Закарпатському центрі нейрохірургії проводять унікальні операції на головному мозку із пробудженням пацієнта та участю лікаря-афазіолога, який під час втручання тестує мовлення хворого. Як повідомив у коментарі Укрінформу президент Асоціації нейрохірургів України, професор Володимир Смоланка, такою методикою не користуються більше ніде в Україні.
За його словами, операція із пробудженням – це нейрохірургічне втручання, під час якого лікарі отримують доступ до головного мозку і виводять пацієнта з наркозу. У стані повної свідомості, при комплексному знеболенні пацієнт виконує лінгвістичні завдання під контролем нейрофізіолога та афазіолога. Подібні втручання використовують при хірургії на ділянках мозку, що пов’язані з розумінням та продукуванням мови для уникнення афазії (порушення мовлення) у післяопераційному періоді.
Наразі в Закарпатському центрі нейрохірургії успішно провели вже дві такі операції. Вперше це зробили у лютому 2021 року, пацієнтка — 26-річна дівчина, одеситка, за фахом — перекладачка, для неї було надважливою умовою зберегти функції мовлення при видаленні пухлини головного мозку.
"Другий пацієнт — молодий чоловік, 32 років, з доброякісною пухлиною головного мозку (Low-grade гліома), яка росте повільно і не має чітких контурів. Пухлина розташована в зоні мозку, що відповідає за мову та її розуміння, близько прилягає до волокон, відповідальних за рухливість у протилежних кінцівках, в даному випадку — у правій руці та нозі. Саме тому це вимагає операційного втручання з пробудженням. Така операція, у свою чергу, вимагає мультидисціплінарної участі нейрохірурга, нейрофізіолога, афазіолога та анестезіолога", – сказав Смоланка.
За його словами, під час такої операції кожен член операційної команди виконує свої функції. "Нейрохірург стимулює кору мозку та проводить хірургічне втручання – видалення пухлини, нейрофізіолог у цей час слідкує за виходом з медикаментозного сну, налаштовує силу стимуляції, афазіолог стежить за правильністю виконання пацієнтом лінгвістичних завдань, ну і анестезіолог виводить пацієнта з медикаментозного сну та контролює його загальний стан", – пояснив професор Смоланка.
Водночас під час видалення пухлини головного мозку пацієнт притомний. Він прекрасно розуміє, що з ним відбувається, і допомагає лікарям: відповідає на запитання афізіолога, ворушить руками і ногами, щоб перевірити, чи не впливає втручання лікаря на його мовлення та здатність володіти тілом.
За словами Смоланки, часто такі пухлини з'являються у молодих людей. Унаслідок видалення пухлини може виникнути афазія – складнощі з мовленням, або ж людина може не розуміти, що їй говорять. Тестування мовлення під час операції дозволяє цьому запобігти.
"Відтак, безпосередньо під час оперативного втручання афазіолог ставить запитання пацієнту. А ми знаємо, чи можемо рухатися далі. На одному з інструментів є стимулятор, яким ми тестуємо певні зони мозку. Якщо під час стимуляції виникають мовні порушення, які фіксує афазіолог, то хірургічні втручання в цій зоні припиняємо і намагаємось видалити пухлину іншим підходом", – пояснив професор Смоланка.
За його словами, практично всі втручання на головному мозку дуже високотехнологічні: застосовується дороговартісне обладнання – операційний мікроскоп, нейрофізіологічний моніторинг, інтраопераційний ультразвук тощо. На сьогодні тарифи НСЗУ перекривають лише частину витрат на такі операції (близько 24-25 тис. грн). При цьому за кордоном вартість подібних оперативних втручань сягає десятків тисяч доларів. Наприклад, у США — це близько 120 тис. дол. Відтак, уже зараз розглядається можливість застосування підвищених коефіцієнтів в оплаті оперативних втручань найвищого класу складності, що проводяться в окремих медичних закладах України.
До теми
- “Вуйко Еко”: як ветерани Вуйко, Грузин і Директор на Закарпатті крафтовий бізнес започаткували
- Нести вантаж війни легше удвох: історії любові й боротьби
- Книги, які найчастіше купували в Ужгороді від початку 2025 року
- Ветерани Закарпаття створили обласну команду з адаптивного спорту. Репортаж з тренування
- Снайпер, офіцер, бойовий командир ДПСУ Дмитро Полончак: "Гіршого за Бахмут пекла я не бачив. Але найгірше, що висновків ніхто не робить"
- Капелан Микола Багіров: «На війні Бога не ділять»
- Мирослав Білецький: "Релокація в нашу область продовжиться і після війни"
- «Най ся журить цар Ірод, ми ся не журімо!»: як здавна колядували у селах під Говерлою
- "У поїздках на фронт наїздив більше, ніж за все життя до цього". Історія закарпатського волонтера Костянтина Черкая
- Моя закарпатська сорочка: історія студії традиційної вишивки «Косиця»
- “Винну історію Закарпаття” презентували в Ужгороді
- Футбол на милицях. Як закарпатський ветеран без ноги очолив першу в Україні футбольну команду спортсменів без кінцівок
- Три місяці від ідеї до реалізації: на Закарпатті ветерани ЗСУ заснували крафтове виробництво
- Відомий мукачівець, який із лютого 2024 року захищає Батьківщину, отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»
- Цензура часів СРСР, листи з Індійського океану та впізнаваність голосу. Осип Лобода про роботу на радіо на Закарпатті
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- Результати соціологічного опитування серед мешканців Закарпатської області щодо електоральних настроїв
- Любов буває різна. Історія про маму полеглого бійця з Карпат
- Закарпатські угорці відкрили кафе в Ірландії та назвали його на честь рідного села
До цієї новини немає коментарів