Часті питання: про роботу АРР "Закарпаття"

 

Що таке Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласнї ради?

Засновником нашого комунального підприємства є Закарпатська обласна рада, яка в 2002 році першою в Україні утворила АРР. Головною метою такого кроку було створення ефективної інституції, що діяла би в інтересах обласної ради в сфері залучення міжнародних грантових коштів для вирішення тих чи інших проблем в області, на котрі не вистачає фінансування з державного чи обласного бюджету. Наразі ця мета досягнута, адже АРР «Закарпаття» активно взаємодіє як із громадами, так і з міжнародними партнерами, інституціями, асоціаціями та іншими представниками ОМС та державної влади.

Якщо ж говорити простими словами – ми допомагаємо. Наприклад, на Закарпатті майже 30 років ніхто не займався деякими замками. Ми виявили проблему, визначили план дій, написали і подали на міжнародний конкурс грантовий проєкт, виграли його і прямо зараз змінюємо цю ситуацію на краще.

На Закарпатті є ще одна Агенція з такою ж назвою, як у вас, навіщо дві такі організації?

Дійсно, в 2016 році КМУ видав Постанову, згідно з котрою в кожній області України мала бути утворена Агенція регіонального розвитку. Так склалося історично, що в нашій області вже була наша АРР. І хоча назви дійсно схожі, є різниця у засновниках, а, відповідно, і в деяких функціях.

Якщо говорити стосовно доцільності, то, на мою думку, чим більше в нашій області професійних команд, що здатні залучати додаткові кошти в регіональний розвиток, тим краще. Це велике поле з потужною конкуренцією, завдяки котрій ми можемо мати якісніші проєкти.

 

 

"Я ЗАВЖДИ КАЖУ, ЩО ЛІКУВАТИ ЗУБИ МАЄ ДАНТИСТ, КОНСТРУЮВАТИ БУДІВЛІ – АРХІТЕКТОР, А ПИСАТИ ТА РЕАЛІЗОВУВАТИ ТРАНСКОРДОННІ ПРОЄКТИ – ПРОЄКТНІ МЕНЕДЖЕРИ МІЖНАРОДНОГО РІВНЯ."

А чи Агентство не дублює функції тієї ж обласної ради чи державної адміністрації? Хіба всім цим не можуть займатися профільні департаменти чи управління обласної адміністрації?

У мене зустрічне питання: а чи легко знайти в обласній адміністрації команду людей, що вільно володіють англійською мовою (а це обов’язкова умова для транскордонного співробітництва та залучення іноземних інвестицій), чи навіть двома-трьома іноземними, і які поряд з і так чималим обсягом своєї роботи знайдуть час та можливість писати та реалізувати проєкти міжнародного рівня? Кожен структурний підрозділ ОДА має своє конкретне призначення: економіка, культура, освіта тощо з відповідним законодавчо визначеним переліком функцій та можливостей. Ми ж, зі свого боку, є важливою допоміжною інституцією в статусі неприбуткової установи, що дає змогу регіональній владі бути більш гнучкою в залученні іноземних коштів.

Я завжди кажу, що лікувати зуби має дантист, конструювати будівлі – архітектор, а писати та реалізовувати транскордонні проєкти – проєктні менеджери міжнародного рівня. Цьому не вчать в університетах, кожен працівник в нашій команді пройшов спеціальну серію тренінгів і вже здобув практичний досвід, а це шлях у два роки мінімум, тому кожен менеджер у нас на вагу золота.

Відтак, треба розуміти, що це складна сфера, в якій представники окремих департаментів ОДА чи Комісій обласної ради можуть і мають стати експертами з певних напрямків, але не писати безпосередньо проєкти, це дійсно складно.

Чи складно вигравати гранти?

Впевнено кажу – так! Незважаючи на те, що у суспільстві є певні сформовані стереотипи щодо цієї галузі, які чомусь не завжди позитивні, кажу вам відверто, це дуже специфічна, високоінтелектуальна та потребуюча багато знань та навиків сфера.

Наведу простий приклад.

Якщо подивитися на результати ЗНО за останні роки, Закарпаття посідає останні місця. Тобто, ми бачимо, що є проблема з успішністю дітей у школах. Знаючи це, ми намагаємося зрозуміти, чому так, і виявляємо, що одна із причин – дітям не цікавий навчальний процес. Як зробити його більш цікавим?

 

 

"Є ЦІЛА СИСТЕМА ПЕРЕВІРОК, ОЦІНОК, НА ОСНОВІ ЯКИХ ПРИЙМАЄТЬСЯ РІШЕННЯ, І, ЯКЩО ТВІЙ ПРОЄКТ ХОРОШИЙ, ВІН СТАНЕ ОДНИМ З П'ЯТИ-СЕМИ ІЗ-ПОМІЖ СОТНІ ЧИ ДВОХ"

Ми ставимо собі це питання, спілкуємося з експертами і паралельно шукаємо грантодавця, який оголошує конкурси за цим напрямком. Знайшли грантодавця? Чудово, тепер потрібно знайти партнера з іншої країни, котрий має таку ж проблему і готовий зайти в проєкт. Пишемо аплікаційну форму (заявку з чітким та вичерпним описом проблеми, ходом реалізації майбутнього проєкту, усіма необхідними деталями від бюджету до цільової аудиторії тощо), збираємо десятки документів, дозволів, листів і т.ін., все це англійською мовою подаємо на конкурс і чекаємо результатів, котрі будуть приблизно за рік. Саме так, міжнародні гранти - це завжди досить тривалий процес.

Тоді є ціла система перевірок, оцінок, на основі яких приймається рішення, і, якщо твій проєкт хороший, він стане одним з 5-7 з-поміж сотні чи двох, котрий отримає фінансування і буде реалізовано.

Як відбувається реалізація, наскільки жорсткі правила та вимоги, скільки звітів необхідно подати – це все вже окрема історія, яка може потягнути не на одну статтю, можливо, навіть наукову.

У яких напрямках працює підприємство?

У цілому АРР «Закарпаття» немає якихось обмежень щодо того, в якій сфері працювати, проте 4 роки тому я як новопризначений керівник озвучив це публічно й досі притримуюся цих пріоритетів:

- Розвиток туризму;

- Вирішення проблем екології;

- Впровадження інновацій та сучасних технологій.

Наразі у всіх цих напрямках ми маємо проєкти. Про них, до речі, детальніше завжди можна ознайомитися на нашому офіційному сайті www.arr.com.ua.

Які інфраструктурні елементи вдалося реалізувати?

Один із принципів, котрим ми керуємось, – «Краще маленька інфраструктура, ніж великий буклет».

Треба розуміти, що міжнародні проєкти - це історія про розв’язання проблем, а це завжди комплексний підхід. Наприклад, якщо ви захочете вирішити проблему ТПВ (твердих побутових відходів), просто побудувавши завод з переробки відходів, то без належної підготовки не зможете навіть місце знайти, позаяк місцеве населення жодної громади не дасть вам цього зробити, адже з ними не ведеться інформаційна робота щодо безпечності такого об’єкта, потрібності і т.ін. Це я веду до того, що якісний і в майбутньому ефективний грантовий проєкт може складатися і з дослідження, і промоції, і спільних заходів, і обміну досвідом, і іноді інфраструктурного компоненту як елементу загального комплексного рішення.

Далеко не всі грантодавці надають кошти на проєкти, що містять інфраструктурні компоненти, але ми намагаємося шукати саме таких, оскільки якраз через скептичність суспільства до грантових проєктів такими елементами ми показуємо, що це дуже позитивна галузь.

Якщо просто перераховувати, то за чотири роки ми:

- встановили чотири екрани-проєкції на замках Закарпаття – перші в Україні;

- промаркували десятьма мініскульптурками міжнародний туристичний маршрут «Соляний шлях»;

- на Міжгірщині встановили три арт-об’єкти: #BokoRUSH #TremBITA #ViL;

- створили фотозону «Серце Сент-Міклоша» біля однойменного замку в смт. Чинадієво;

- у м. Хуст реконструювали пішохідно-паркувальну зону біля підніжжя замкової гори;

- в смт. Солотвино відремонтували клас в ліцеї.

Ще було багато техніки в школи, комп’ютери, принтери і т.ін., ну, і моє улюблене - це окуляри VR зі спеціальним освітнім софтом. Перші дві школи в Україні з такою технологією на постійній основі отримають їх саме у нас, на Закарпатті.

Якщо ж говорити про найбільшу інфраструктуру, то вона ще попереду.

Що саме маєте на увазі?

Закарпаття дуже багате на об’єкти культурної спадщини. Спільно з польськими партнерами ми реалізували проєкт популяризації дерев’яних церков, а з угорськими партнерами – проєкт, пов'язаний із замками Закарпаття. Так от, в межах останнього якраз було розроблено проєктно-кошторисну документацію, котру ми передали громадам, і ініціювали, написали проєкт для Виноградівської міськради, що стала подавачем проєкту на конкурс Мінрегіону. Ми зайняли четверте місце з 219 претендентів, і цього року мають початися консерваційні протиаварійні роботи на чотирьох замках на Закарпатті.

 

 

"ЕКСПЕРТ МАЄ БУТИ АБО ОФІЦІЙНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ПЕВНОЇ СФЕРИ, АБО МАТИ ПРАКТИЧНИЙ БЕКҐРАУНД"

 

А як ви обираєте партнерів в Україні? Чому саме Міжгір’я, або Хуст, або Виноградів?

У кожному окремому випадку відіграє роль ціла сукупність чинників.

По-перше, ми маємо розуміти, у якому напрямку грантодавець може надати фінансування. Наприклад, якщо це підтримання культурної спадщини, то ми шукаємо громади, де розміщені якісь пам’ятки, і далі вже відсіюємо їх за низкою параметрів. Також, є вимоги щодо можливих юридичних форм власності, що можуть брати участь у грантових програмах.

По-друге, якщо говорити про проєкти з інфраструктурним компонентом, ключову роль відіграє наявність документів на об’єкт гранту. Громади, в яких є готова ПКД (проєктно-кошторисна документація), оформлена власність і можливість співфінансування проєктів, – у пріоритеті.

По-третє, це репутація потенційного партнера. Це та річ, котру не купиш за гроші, і та, без знання якої навіть не варто починати заходити у спільні проєкти.

Як ви визначаєте, яким зробити арт-об’єкт, або чому в школи купити саме таке обладнання? Хто вас консультує?

Такі речі частково регулюються правилами самих грантових програм, але ми також досить прискіпливо ставимося до того, як приймати подібні рішення. Є просте правило: експерт має бути або офіційним представником певної сфери, або мати практичний бекґраунд і знати всі підводні камені. Тому, якщо це питання культурної спадщини – Департамент культури ОДА, експерти кафедри історії та археології УжНУ, проєктанти, що мають досвід з конкретними кейсами. Якщо це сфера екології – Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, представники бізнесу з цієї сфери. На жаль, не всі, хто позиціонує себе експертом в соцмережах, відповідає таким нашим критеріям, і це може виглядати незрозуміло широкій аудиторії, проте, завдяки такому підходу жоден закид у наш бік не може мати серйозного підґрунтя, позаяк роботу виконують справжні професіонали, рівень котрих оспорювати неможливо.

Скільки коштів у вигляді грантів було вами залучено до Закарпаття?

За останні чотири роки сукупно це приблизно 1 млн ЄВРО, проте цього року ми прогнозуємо (проєкти вже виграні, але ще не підписані грантові угоди) ще близько одного мільйона. Міжнародні грантові проєкти - це завжди гра в довгу. Два роки ми просто напрацьовували й подавали проєкти, аби на третій-четвертий роки могти реалізовувати ті, що стали переможцями. Тобто, ми рахуємо 1 млн за 4 роки, з моменту написання проєктів, хоча фізично кошти приходять на третій, четвертий рік.

Думаю, пересічний оглядач сказав би щось на кшталт: «Краще би за ці гроші зробили … (далі можна вставити будь-яку проблему кожного населеного пункту)». Ми таке часто чуємо й завжди пояснюємо, що ми відштовхуємося не тільки від того, що потрібно нам (як області), але і від того, що і в якій формі може профінансувати грантодавець, а от вже в цій історії «краще би» не працює, ти можеш робити те, на що тобі дають кошти й бути вдячний за це. І вкотре варто нагадати, що левова доля витрат, які націлено на благо нашого регіону, нашої країни в межах транскордонних проєктів – це кошти платників податків Європейського Союзу.

На що можна витрачати ці кошти? Чому, наприклад, ви не відремонтуєте якусь площу в Ужгороді чи лікарню?

Тут усе дуже чітко. Коли ви пишете проєкт, то, по суті, здійснюєте повне планування кожної копійки, що ви плануєте придбати, яку заробітну плату отримувати, які заходи проводити тощо. Все прописується настільки деталізовано, що аби внести якісь, навіть невеликі зміни, потрібно занадто багато документів та дозволів, щоб у команди виникало бажання часто прибігати до такого кроку. Що ж стосується суттєвих змін, наприклад, запланували реставрувати замок, і тут передумали, вирішили зробити площу в іншому місці, то це просто неможливо, такі зміни ніколи не будуть погоджені грантодавцем. Ніколи.

А тепер ще додайте до цього всього регулярне звітування, перевірку незалежними аудиторами, потім ймовірні перевірки міжнародними аудиторами протягом 5 років, навіть після завершення проєкту, і ви добре будете думати, варто чи ні вносити якісь зміни, і взагалі наскільки якісно має бути виконана ваша робота.

 

 

"ЛЕВОВА ДОЛЯ ВИТРАТ, ЯКІ НАЦІЛЕНО НА БЛАГО НАШОГО РЕГІОНУ, НАШОЇ КРАЇНИ В МЕЖАХ ТРАНСКОРДОННИХ ПРОЄКТІВ – ЦЕ КОШТИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ"

Які міжнародні проєкти плануєте реалізовувати в найближчому майбутньому?

Наразі ми очікуємо підписання Грантових угод по двох транскордонних проєктах в межах програми Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Не буду вдаватися в подробиці, оскільки кожен з них вартий окремої уваги. Але якщо коротко, то один стосується теми замків, і це вже буде четвертий наш проєкт з цієї тематики. З-поміж інших заходів у ньому передбачена розробка доповненої реальності на руїнах п'яти замків. Це має бути дещо дуже цікаве та, традиційно, перше в Україні!

Другий проєкт стосується теми малої авіації, і він теж дуже цікавий. У ньому є амбітна мета - створити школу для пілотів на Закарпатті. Звичайно, будуть й інші заходи, але про це все згодом.

Ну, і дуже важливий для нас проєкт - "Збереження замків Закарпаття", в межах якого відбуватиметься консервація чотирьох руїн замків. Це буде масштабно, тому стежте за нашою сторінкою в Facebook (АРР "Закарпаття"), має бути надзвичайно цікаво.

Марина Гончаренко, АРР "Закарпаття"

 

19 травня 2021р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів