Тетяна Літераті презентувала у міськраді нову книгу – "Втрачений Ужгород. Міська управа"

Міський голова Богдан Андріїв відзначив, що з книг Тетяни Літераті дізнаємося невідомі широкому загалу сторінки історії Ужгорода, знайомимося з історичними постатями, архітектурними пам’ятками. Подякував за величезну роботу, адже це тривалі дослідження в архівах, пошук інформації через інші джерела, зокрема через родичів та нащадків. Богдан Євстафійович додав, що книги Тетяни завжди є чудовим подарунком для гостей Ужгорода, особливо делегацій із інших українських міст.

Як розповіла дослідниця, перечитавши старі газети, зробила висновок, що в Ужгороді завжди була мода сварити міського голову, міську владу. «Усе нове – добре забуте старе. Жоден мер із 19-ти, про яких я писала, не був ідеальним для містян, жодного разу я не зустріла, щоб хтось сказав: от колись, раніше, були мери, були депутати… Нічого подібного», – відзначила Тетяна Літераті.

Інформації про першого мера Ужгорода практично не було, тож Тетяна поставила собі за мету її знайти. Так з’явилася перша стаття про Бейлу Легоцького, якого обрали у 1892 році. Цікавою була й історія більш відомого ужгородцям другого очільника міста Міхая Фінцицького. Коли зібрала інформацію про всіх міських голів, які керували до 1945 року, зрозуміла, що це цілком може бути темою для окремої книжки. Можливо, не для широкого кола читачів, не для туристів, а для ужгородців – які знають історію міста або ж хотіли б знати її краще. Цю тему давно треба було порушити, бо, як вважає авторка, несправедливо, що такий пласт історії Ужгорода був забутий та досі невивчений, ніде не було опубліковано розвідку про мерів міста.

У книзі зібрані історії про 19 мерів, загалом розділів 26, оскільки дослідниця зібрала ще й ілюстративний матеріал, який знайшла під час роботи в обласному архіві у Берегові, з історії роботи міської управи, як велася документація, листування, тобто ті речі, які будуть цікаві любителям історії Ужгорода. Є й розділ про організаційний статут міста 1923 року, де докладно описано, як працювало місто у тому році, скільки було депутатів, які були комісії у міській управі, хто за що відповідав, скільки мешканців проживали тощо.

Крім того, є розділи про міські ратуші, тобто будівлі, у яких працювала міська управа. Коли Тетяна Літераті писала статті про це, побачила, що багато містян не знають, де у довоєнні часи працювала мерія. За її словами, всі чомусь думали, що це будівля Жупанату, де зараз обласний художній музей імені Йосипа Бокшая – насправді це не так, зокрема управа була і в будівлі, де зараз школа №9, і у приміщенні, де сьогодні торговельно-економічний коледж на вулиці Капітульній. Про всі будівлі, де до 40-х років минулого століття працювала мерія, можна прочитати у книзі.

Міський голова Богдан Андріїв на завершення подякував Тетяні Літераті за чудову презентацію, а присутні змогли придбати книгу та отримати автограф від авторки.

Ужгородська міська рада

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу