Україна вмирає, але не Закарпаття. І це його перевага, - експерт
На розвиток громад, за словами експерта, впливає також відсутність верховенства права, а також якість кадрів у громадах і їх політична освіта.
Громада неможлива без людей, каже Олександр Солонтай, а в Україні є громади, які за 1 рік втратили 3% населення. Закарпаття у цьому плані виглядає більш вигідно. Тут втрат максимально 1%. Загальна кількість по області - 0,7%. А значить, всі 64 громади перспективні.«На Закарпатті завжди була особлива система: десь поїхати на заробітки і привезти додому гроші. Це особливість регіону, бо вся інша Україна жила там, де й працювала. У нас величезна трудова міграція. І судячи зі статистики ДРВ ця ситуація не змінилася. Люди, які їдуть за кордон все ж хочуть повертатися додому і люблять свою державу, - каже Олександр Солонтай. - Друга специфіка, міські ТГ об’єднують ? всього населення Закарпаття. І ци виклик, бо люди залишилися жити в селі, а юрисдикція у міської ради».
«Найбільша втрата населення - з боку Ужгородської, Берегівської, Чопської міських ради.Тобто, чим ближче до кордону з Угорщиною та Словаччиною, тим більша втрата населення, - додає експерт. - Коли Україна стала незалежною, Закарпаття пасло задніх по кількості населення, менше було тільки у Севастополі та Буковині, тобто з усіх регіонів ми були на 23 чи 24. Станом на сьогодні - ми на 15 місці. Тобто так, Україна вимирає, але не Закарпаття. І це перевага Закарпаття, бо люди тут найголовніше".
Ужгородський прес клуб
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
- Ліф на варті кордону: чотирилапий герой Чопського загону
- Кавування по-закарпатськи у ветеранській кав’ярні Gato: історія Михайла Кузьми “D2”
- Закарпаття спільно з Румунією та Угорщиною організує освітні заходи для школярів та вчителів
- «Війна не завершиться, якщо не буде людей, які допоможуть її закінчити», – прикордонник Леонід
До цієї новини немає коментарів