507 кілограмів вторсировини за день: в Ужгороді збирають відходи на екобусі
Макулатуру, скло, плівку, ПЕТ-пляшки, тару від побутової хімії та алюмінієві банки вирішив збирати в ужгородців на екобусі керівник станції заготівлі вторсировини Руслан Шварц. Робить це, адже його станція — на околиці міста й людям не завжди зручно привозити відходи туди.
"Сьогодні тестовий виїзд. 6 локацій: це мікрорайон Шахта, центр міста, Доманинці, район аеропорту та вулиця І. Франка. Це послуга безкоштовна. І взагалі це як соціальний проєкт, тобто тут немає комерційної мети, тут чисто бажання полегшити життя мешканцям нашого міста".
За словами Руслана Шварца, гроші від вирученої вторсировини підуть на заправку та обслуговування цього ж "бусика". Перша локація, куди виїхав Руслан з Проектної, 3 разом із своїм помічником — вулиця Добрянська. Сюди вторсировину принесла ужгородка Марія Семенюк.
"Принесли склотару, пластик й окремо кришечки від пластикових пляшок, — сказала вона. — До цього нам було доволі важко, бо просили когось із знайомих, щоб підвезли, закинули, відвезли, а зараз, ну ми живемо у центрі, дуже чудова ініціатива, нам зручно підійти сюди і віддати. Я сподіваюся, що так буде й надалі":
Ужгородець Тарас дізнався про екобус із Facebook. За словами чоловіка, привіз папір, скло й алюмінієві банки.
"Ми принципово збираємо багато й возимо завжди туди до них на основний офіс. Ну, а тут ми поруч маємо, що вони сьогодні приїхали, то залишки всі, що в нас були, ми привезли", – сказав чоловік.
Далі зупинка на вулиці Доманинській. Ужгородець Михайло Кляп живе в цьому районі, каже: так зручніше, аніж їхати на станцію вторсировини.
"Я студентам пропагую й особистим прикладом показую, — сказав чоловік. — Це мусай робити нам, бо тільки ми можемо прибрати за собою. Я регулярно пластикові бутилочки, першим ділом, потім мішочки окремо, скло й важкий пластик".
Наступний виїзд екобуса запланований, за словами Руслана Шварца, в цю п’ятницю, 24 грудня, вже в іншу частину Ужгорода.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від футбольних чемпіонатів до керування БпЛА: історія прикордонника з позивним «Ромаріо»
- 132 вчителів шукають на Закарпатті: які саме фахівці потрібні
- Два заклади освіти Закарпаття — серед 50, які впроваджують курс «Пишемо есе» в 10-му класі
- Переселенці частіше обирають місто, ніж село: яка ситуація у громадах поблизу Ужгорода
- Історія вчителя з гірського селища Ясіня Івана Каперльоса, який здобув звання «Учитель року»
- В Ужгороді вшанували пам’ять Томаша Масарика та річницю заснування Чехословацької Республіки
- Працює в кав’ярні, знімає кіно й захищає права людей з інвалідністю: історія Василя Мирявчика із синдромом Дауна
- Ринок праці Закарпаття: кого шукають роботодавці та що пропонує центр зайнятості
- «Упала на коліна й дякувала Богу»: мати звільненого з російського полону Мирона Сегедія — про першу розмову з сином
- Осінь у Карпатах. Краса, за якою стоїть щоденна служба
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Від державної служби до військової - свідомий вибір прикордонниці Ольги Воловар
- Він навчає інших військової справи, а сам мріє знову пройти стежками Криму
- «Бограч-index» – жовтень 2026: за місяць ціни за продукти змінилися на + 3,3%
- Гіпертензії, цукровий діабет та інше: що виявляє скринінг здоров’я у Закарпатському кардіоцентрі
- Прикордонник Чопського загону власноруч зняв своє фото з меморіальної дошки зниклих безвісти та полонених
- Від бойових завдань на Донеччині й Харківщині до контролю на кордоні: історія прикордонника із Закарпаття
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів