15 педагогів Закарпаття успішно пройшли сертифікацію у 2021 році

Начальник управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області Марія СІГЕТІЙ вважає, що постійний саморозвиток – це вимога до сучасного педагога, а сертифікація, своєю чергою, виступає інструментом для досягнення нових професійних вершин, а також є одним зі способів показати себе креативною особистістю, яка готова до самовдосконалення, використання і впровадження методик компетентнісного навчання. Минулого року 15 вчителів початкових класів Закарпаття успішно пройшли сертифікацію. У грудні вони отримали відповідні сертифікати, що дають право на присвоєння педагогічному працівнику наступної чи підтвердження наявної вищої кваліфікаційної категорії, а також на 20%-ову доплату до ставки заробітної плати. Успішна сертифікація приносить не тільки грошову винагороду, а й надає право вчителям впроваджувати й поширювати власні методики компетентнісного навчання та нові освітні технології; можливість надавати професійну підтримку та допомогу іншим учасникам освітнього процесу; розробляти та брати участь в акредитації освітніх програм. Проте, слід пам’ятати, що участь педагогічних працівників у сертифікації працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою, а неуспішне її проходження не впливає на результати атестації та продовження його професійної діяльності. У 2021 році максимальну кількість -140 балів набрала Оксана КЕМІНЬ, вчитель початкових класів Ізянського закладу загальної середньої освіти І – III ступенів Хустської міської ради Закарпатської області. Вона ділиться своїми враженнями та думки про переваги, недоліки, складність процесу, а також механізми вдосконалення сертифікації педагогічних працівників.Голова Державної служби якості освіти України Руслан ГУРАК зазначає: «Вважаю, що нам вдалося досягти головної мети, яку ставили перед собою на початку втілення сертифікації вчителів: дати учительству відкритий професійний і чесний метод не просто пошуку та виявлення освітян з високим рівнем педагогічної майстерності, а спосіб розкрити їхній творчий потенціал, підтримати на державному рівні найбільш талановитих і вмотивованих».
Сертифікація педагогічних працівників передбачає зовнішнє оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації. Учителі, які успішно пройшли сертифікацію, співпрацюють із Державною службою якості освіти України у якості експертів із сертифікації, інституційних аудитів, залучаються до обговорення нормативно-правових актів, розроблення нових інструментів забезпечення якості освіти.«Якихось вагань загалом не виникало, бо хотіла для себе з’ясувати рівень практичного досвіду. Підтримали мене і колеги, які вірили у мій досвід, професійні компетентності. Спочатку трохи хвилювалася, але була впевнена у своїх знаннях. Якусь високу планку перед собою не ставила. Просто робила свою справу. Трохи насторожувала необхідність роботи з незалежними експертами, адже це люди з великим педагогічним досвідом. Насправді мала чудових, фахових експертів, які мені після кожного уроку дякували, заохочували. Усі експерти спиралися на свій значний педагогічний досвід. Скажу відверто, кожен етап був особливий і нестандартний. Дещо складнішим видався перший, адже це початок нової справи, лякала новизна в освітянському середовищі. Не можу виокремити, що було легко. Але сподобалося е-портфоліо та інтерв’ю. Щодо останнього, то почувалася впевнено, бо маю чималий досвід проведення тренінгів, вебінарів, онлайн- навчань тощо. Якщо обирати між сертифікацією та атестацією, то мені до вподоби перша, адже це сучасне оцінювання компетентностей вчителя. Скажімо, атестація триває сім місяців, а сертифікація – тиждень. Тобто, тебе оцінили і працюй собі на здоров’я. А ще сертифікація тим корисна, що це є незалежне оцінювання твоєї професійної діяльності. Гадаю, атестація дещо застаріла форма оцінювання педагогічних працівників. На мою думку, сертифікація стала для мене певним підсумком двадцяти двох річної педагогічної діяльності. А ще це невеличке, але вагоме фінансове заохочення до заробітної плати вчителя після успішного оцінювання. Підсумок оцінювання професійних компетентностей педагогічних
працівників простий. Вчитель повинен весь час вчитися, вдосконалювати свої знання. А ще на сертифікацію повинні йти вчителі, які відповідають вимогам нової української школи, які мають досвід, навички та досягають позитивних результатів у своїй роботі. Адже, сертифікація – це оцінювання професійних компетентностей вчителя».
Експерт із сертифікації Наталія ВЛАСИК, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Неліпинської сільської ради, під час онлайн зустрічі організованої управлінням Державної служби якості освіти у Закарпатській області розповіла про виклики й перспективи сертифікації, а також про важливі кроки для успішного її проходження. Вона щиро підтримує сертифікацію вчителів і вважає її надзвичайною мотивацією до розвитку та самовдосконалення. Як експерт, вона спостерігала за проведенням уроків, аналізувала самопрезентації, проводила інтерв’ю з колегами, надихалася спілкуванням з освітянами з різних куточків України. Варто зазначити, що у 2021 році через високу активність вчителів реєстрацію педагогів для проходження сертифікації було припинено достроково, оскільки була вичерпана загальнодержавна квота. Даний факт свідчить про те, що в Україні велика кількість талановитих учителів. Відрадно, що й у нашій області є багато вчителів-професіоналів!
Відділ моніторингу УДСЯО у Закарпатській області
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- Робочі будні пліч-о-пліч: як дівчата та хлопці у митній формі спільно працюють на кордоні з Євросоюзом

До цієї новини немає коментарів