«Щасливі діти» разом з словацькими партнерами реалізують проєкт «Татри допомагають Україні»

В рамках реалізації проєкту здійснюється: допомога переселенцям в Ужгороді з пошуком житла та надання гуманітарної допомоги; відправка охочих на тимчасове проживання до Словаччини (допомога з трансфером, консультаційна підтримка); забезпечення житлом переселенців в Словаччині; організація курсів з вивчення словацької мови; забезпечення доступу переселенців до освіти та роботи, створення комунікаційних телеграм-каналів з актуальною інформацією. А також ведуться роботи зі створення кол-центру та інформаційної лінії для допомоги українцям в Словаччині (інформування про отримання статусу особи, яка потребує захисту в Словаччині, про роботу шкіл та дитсадків, про можливості отримати виплати тощо). Наразі вже працює сайт з актуальною для переселенців інформацією - https://www.tatry.sk/ua/.
Команда активно підтримує і допомагає усім, хто через війну опинився в скруті. ГО «Щасливі діти» в Ужгороді вже організувала відправку до Словаччини понад 100 мам з дітьми, допомогла сотням родин з продуктами, речами першої необхідності та проживанням. У Словаччині, завдяки проєкту, прихисток вже отримали сотні українських родин. Понад сотня переселенців наразі відвідують курси з вивчення словацької мови. Якщо ви планує виїзд до Словаччини і потребуєте допомоги з пошуком житла та інформаційної підтримки, заповніть форму за посиланням - https://docs.google.com/forms/d/1gMlHFSwxmNLUN_9sIGdL6uglj6CyI6arl_6HkDXW2sc/viewform?edit_requested=true. Координатори проєкту обов’язково зконтактують з вами», - інформують в ГО «Щасливі діти».
До теми
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів