«Щасливі діти» разом з словацькими партнерами реалізують проєкт «Татри допомагають Україні»
В рамках реалізації проєкту здійснюється: допомога переселенцям в Ужгороді з пошуком житла та надання гуманітарної допомоги; відправка охочих на тимчасове проживання до Словаччини (допомога з трансфером, консультаційна підтримка); забезпечення житлом переселенців в Словаччині; організація курсів з вивчення словацької мови; забезпечення доступу переселенців до освіти та роботи, створення комунікаційних телеграм-каналів з актуальною інформацією. А також ведуться роботи зі створення кол-центру та інформаційної лінії для допомоги українцям в Словаччині (інформування про отримання статусу особи, яка потребує захисту в Словаччині, про роботу шкіл та дитсадків, про можливості отримати виплати тощо). Наразі вже працює сайт з актуальною для переселенців інформацією - https://www.tatry.sk/ua/.
Команда активно підтримує і допомагає усім, хто через війну опинився в скруті. ГО «Щасливі діти» в Ужгороді вже організувала відправку до Словаччини понад 100 мам з дітьми, допомогла сотням родин з продуктами, речами першої необхідності та проживанням. У Словаччині, завдяки проєкту, прихисток вже отримали сотні українських родин. Понад сотня переселенців наразі відвідують курси з вивчення словацької мови. Якщо ви планує виїзд до Словаччини і потребуєте допомоги з пошуком житла та інформаційної підтримки, заповніть форму за посиланням - https://docs.google.com/forms/d/1gMlHFSwxmNLUN_9sIGdL6uglj6CyI6arl_6HkDXW2sc/viewform?edit_requested=true. Координатори проєкту обов’язково зконтактують з вами», - інформують в ГО «Щасливі діти».-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів