В Ужгороді з`явився яскравий пандус в подяку Асоціації міст-побратимів "Корвалліс-Ужгород"
З початку повномасштабної війни Асоціація міст-побратимів «Корваліс-Ужгород» почала допомагати переселенцям, які прибували до міста. Минулого тижня в Ужгород навідалося подружжя Ремптонів, членів Асоціації із США. Гості прибули з допомогою та поспілкувалися з ужгородцями і вимушеними переселенцями. Арпад Крон, голова Асоціації міст-побратимів «Ужгород-Корвалліс», розповів, що акцію вирішили організувати, щоб показати дружбу та підтримку між двома країнами, а також зробити щось позитивне для дітей-переселенців.
За словами Арпада Крона, подружжя Марка та Еліс Ремптонів з Асоціацією залучили інші організації з Європи та Америки для допомоги, показуючи власний приклад. Дітлахи розмалювали простір яскравими акриловими фарбами, зображали національну символіку України, патріотичні візерунки, а також прапори обох країн міст-побратимів.«Зараз приїхали друзі із США, які приїжджають понад 30 років та допомагають. Тепер був створений фонд, який готовий допомагати тим переселенцям, які приїжджають в Ужгород,- каже Арпад Крон. – За рахунок фонду забезпечуємо переселенців пральними машинками, холодильниками, посудом, усім необхідним. Де є найбільші потреби, закриваємо їх».
Ужгороський прес-клуб
-->
До теми
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- Після перемоги мріє поїхати в Японію: історія переселенки з Краматорська, яка плете маскувальні сітки в Ужгороді
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «За 10 років у Нацгвардії змінилося майже все: форма, мислення, підготовка» - полковник НГУ про становлення і розвиток Національної гвардії України
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
До цієї новини немає коментарів