Як виявити брехунів… знає пресофіцер закарпатської бригади ТРО

Під час оголошеної в Україні мобілізації до війська пішли фахівці різних професій. Безперечно, вони неабияк допомагають гнати з України ватномізкого окупанта. Проте є випадки, коли через певні обставини людина змінює у війську свою спеціальність і абсолютно про це не шкодує. Адже чого не зробиш заради перемоги, - пише Віктор Онуфрієв.
Одним з таких є колишній полковник поліції Олександр Алєксєєв. Сьогодні цей чоловік — пресофіцер закарпатської бригади Сил територіальної оборони українського війська.
— Ніколи загалом не подумав би, що доведеться піти на службу до війська, працювати з журналістами чи писати про героїчні подвиги українських солдатів та офіцерів, — говорить Олександр. — Щоправда, навички роботи у сфері комунікації маю, адже більше ніж двадцять років займаюся психологічним оцінюванням правдивості повідомленої інформації, як кажуть — працюю «детектором брехні». За цим фахом закінчив академію судової психофізіології в США, постійно залучався як експерт-поліграфолог для проведення досліджень у рамках розслідувань та скринінгових завдань. З гордістю відзначаю, що вже 10 років є членом Американської асоціації поліграфологів.
Олександр Алєксєєв має три вищі освіти, але перша — технічна, на його думку, була життєвою помилкою. Подальші — вища юридична та психологічна — становлять основу його професійних якостей, які розвинулись у майбутньому фаховому спрямуванні.
— У МВС України працював на різних посадах, що були пов’язані з оперативною та слідчою діяльністю, й тривалий час викладав у Національній академії внутрішніх справ, навіть захистив дисертацію з криміналістики, — продовжує пресофіцер. — Проте більшу частину зусиль спрямовував на розвиток поліграфології в Україні у співпраці з американською компанією Axciton, світовим лідером у виробництві поліграфів. Я багато років присвятив психологічним дослідженням із застосуванням поліграфа, впроваджував надійні спеціалізовані методики у сферу детекції брехні. Це складна, але дуже цікава робота, якою я із задоволенням займався як приватний експерт у комерційній сфері.
Останні кілька років Олександр Алєксєєв із сім’єю проживав у Бучі. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну він вивіз рідних до родичів у Закарпаття, а сам пішов до військкомату та запропонував зміцнити територіальну оборону.
— Такої посади, як поліграфолог, у той час у територіальній обороні не було, а були тільки в підрозділах спецслужб, прикордонників та поліції, — розповідає Олександр. — Тож став пресофіцером і почав працювати в цьому напрямку. Робота теж цікава й дуже відповідальна.
— Після перемоги спробую впровадити поліграфологічні дослідження у територіальну оборону ЗСУ, адже вбачаю в цьому значну потребу. Передусім потрібен якісний відбір добровольців щодо різноманітних факторів ризику. Не секрет, що багато російської агентури під виглядом добровольців намагались вступити до лав ТрО, аби потім здавати інформацію про переміщення українських захисників. Тож за допомогою поліграфа можна здійснити перевірку даних кандидатів на службу в підрозділи тероборони, перевірити на причетність до шпигунства та диверсійної діяльності.
Варто відзначити, що досвід проведення поліграфологічних досліджень вже кілька років активно використовує американська армія.
До теми
- «Під час штурму росіяни захопили сусідній бліндаж за 25 метрів від нас. Ми знищили всіх…» Історія військового 128-ї бригади Дмитра
- «Захищати Україну – мій обов’язок»: полеглий Максим Чомоляк був великим патріотом України
- «Своїм «Браунінгом» я розвернув ворожу колону, яка пішла штурмом на наші позиції…» Історія бійця 128-ї бригади
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- "Строкова служба й бойовий підрозділ на війні – це два різні світи". 22-річний боєць 128-ї бригади про особливості армійського життя
- «Я найстарший у бригаді, мені скоро 60, але за фізичною підготовкою можу дати фору набагато молодшим хлопцям. Стара закалка…» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- «У Норвегії під вартою краще, ніж у Росії на волі»: історія бійця Столяра з 128-ї бригади
- «Я міг би стати офіцером, але краще залишуся солдатом. Люблю бойові виїзди, адреналін, двіж…» Історія бійця 128-ї бригади Тимура
- «Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…» Історія бійця 128-ї бригади Миколи
- «У своєму підрозділі ми живемо сім’єю – тут братерство, а не статутщина…» Історія бійця 128-ї бригади Богдана
- «Мені є за кого воювати – шестеро дітей. Наймолодша донька народилася минулого місяця…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира
- «Я українець і готовий життя покласти за своїх дітей…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- «В пікіруючому польоті скидаю вибухівку прямо у ворожий бліндаж…» Історія бійця 128-ї бригади Романа
- «За три виїзди в мене було п’ять підривів на протипіхотних мінах…» Історія бійця 128-ї бригади Олега
- «Діти – моя найбільша мотивація, я тут, щоб росіяни не дійшли до мого дому…» Історія бійця 128-ї бригади Василя
- Волонтери пошукового загону "Плацдарм" вірять, що кожна душа має знайти спокій. Навіть якщо вона належить ворогу
- Від сцени до лінії фронту: історія актора Мукачівського драматичного театру Євгена Човбана
- «Чи виконав я свою місію – відомстив за батька? Поки ні, буду воювати до закінчення війни…» Історія Владислава, бійця 128-ї бригади
До цієї новини немає коментарів