Шелтер для переселенців відкрили в Нижньому Селищі на Закарпатті

Тимчасовий прихисток для внутрішньо переміщених осіб “Селиський шелтер” у селі Нижнє Селище, який урочисто відкрили сьогодні, 29 грудня, прийме 34 переселенців. Про це Varosh розповіла волонтерка та громадська активістка Інна Пригара.
— У нас є 10 житлових кімнат, розрахованих на родини і одна з них — це змішана жіноча кімната, де можемо поселити самотніх жінок, — розповіла Інна. — Ми намагаємося селити людей сім’ями, щоб у них був певний комфорт, особистий простір. Люди зможуть жити тут 6 місяців.
Є в прихистку спільні ванні кімнати (включаючи ванну кімнату та туалет для людей із обмеженими можливостями), передбачена обладнана усім необхідним кухня, наразі там тільки встановили газову плиту, є холодильники. Люди готують собі сніданки, а обідом та вечерею їх годує ресторан “Ґелета”. Передбачений у “Селиському шелтері” також спільний простір та вільний доступ до інтернету.
Житло для людей повністю безкоштовне — вони не платитимуть ані за проживання, ані за комунальні послуги. Цей проєкт громадської організації “Закарпатська асоціація місцевого розвитку” (ГО “ЗАМР”) реалізовується за підтримки БО «Комітет медичної допомоги у Закарпатті» (м. Ужгород), Medico International (м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), Fondation de France (Париж, Франція), European Civic Forum (Форкальк’є, Франція), Declic (Румунія) та Мережі європейських кооперативів «Longo Maї» (Базель, Швейцарія).
Фото зі сторінки “Селиського шелтеру” у Фейсбуці
До теми
- Замки Закарпаття – в новій експозиції обласного краєзнавчого музею
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
До цієї новини немає коментарів