Ужгородці сьогодні попрощалися із загиблим Героєм – воїном 128-ї бригади Іваном Пайдою

Ужгородці сьогодні попрощалися із загиблим Героєм – воїном 128-ї бригади Іваном Пайдою, який загинув, визволяючи Херсонщину. У 2014 році Іван Іванович одним із перших став на захист України, а з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року також був серед перших добровольців і знову пішов боронити Вітчизну.
Пайда Іван Іванович народився 21 жовтня 1982 року у селі Пацканьово на Ужгородщині. Випускник ужгородської школи №6, навчався у професійно-технічному училищі №19. Вищу освіту здобув в Ужгородському національному університеті, бакалавр фізики, додатково здобув ще один фах – практичного психолога. Також закінчив факультет післядипломної освіти за спеціальністю «банківська справа», здобув ступінь магістра з освітніх, педагогічних наук. Був аспірантом кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету суспільних наук УжНУ. 13 років пропрацював учителем інформатики в ужгородському НВК «Гармонія», де був прикладом для багатьох своїх учнів, викладав також у школі №11 та медичному коледжі «Монада». Був головою ОСББ «Проспект Свободи 54 – Ужгород».
Як командир бойової машини-командир відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556 29 серпня 2022 року пішов у свій останній бій біля сіл Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області, виявивши мужність та стійкість та залишаючись до кінця вірним військовій присязі. Віддати шану загиблому Герою на площу Народну сьогодні прийшли багато ужгородців, рідні, друзі, знайомі Івана Пайди, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, заступник голови Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, колеги-освітяни, учні, військові.
Поховали захисника на Пагорбі Слави. У нього залишилися батьки, дружина та двоє синів. Усі, хто знав Івана Пайду, пам’ятатимуть його як розумну, цілеспрямовану та справедливу людину, чесного, доброго товариша і сім’янина, патріота свого міста та держави.
Вічна і світла пам'ять Герою!
До теми
- “Старіння” майстрів та унікальні техніки: як на Закарпатті рятують від забуття традиційні дерев’яні ремесла
- "Я не вважаю це героїчним вчинком": ужгородка Крістіна Петрулич розповіла про нагороду "Герой-рятувальник року"
- “Чудова десятка” закарпатської літератури, або що варто прочитати про наш край?
- Закарпатська академія мистецтв – осередок, де формують агентів культурних змін
- "Коли ти отримав зір повторно, ти дивишся на цей замилений світ інакше": інтерв'ю з ветераном війни Михайлом Філоненком
- Був художником – став військовим. Олег з Ужгорода навіть у війську продовжує творити
- «Та котра би жона пішла в полонину?» Про що говорять біля домашньої ватри вівчарі Хустщини, які зійшли після літування
- Правова підтримка ветеранів: які питання найбільше турбують захисників після війни
- Змінити символи війни на обереги: ужгородський скульптор створює прикраси з гільз
- Вийшло третє доповнене видання "Ужгород відомий та невідомий"
- 94 дні, чотири пари взуття і майже 400 тисяч гривень: історія благодійного походу Артема Єрохіна
- Вечір в Ужгороді зі шпигунами та секретами
- Доторкнутися до грона і полюбити своє. На Закарпатті для майбутніх виноробів та туристів влаштували відкритий збір винограду
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у вересні 1925-го
- Мукачівський прихисток: як митець відроджує творчість у будинку Ерделі
- "Дуже радий, що туди потрапив": військовий Луганського прикордонного загону Елмар Цап розповів про службу
- Відомий кондитер Валентин Штефаньо започаткував дипломатичні гастроекскурсії
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: Олександр Духнович
- Перспективна євроколія: детально про нову вузькоколійку, особливості та куди її потягнуть з Ужгорода
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?

До цієї новини немає коментарів