Ужгородці сьогодні попрощалися із загиблим Героєм – воїном 128-ї бригади Іваном Пайдою

Ужгородці сьогодні попрощалися із загиблим Героєм – воїном 128-ї бригади Іваном Пайдою, який загинув, визволяючи Херсонщину. У 2014 році Іван Іванович одним із перших став на захист України, а з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року також був серед перших добровольців і знову пішов боронити Вітчизну.
Пайда Іван Іванович народився 21 жовтня 1982 року у селі Пацканьово на Ужгородщині. Випускник ужгородської школи №6, навчався у професійно-технічному училищі №19. Вищу освіту здобув в Ужгородському національному університеті, бакалавр фізики, додатково здобув ще один фах – практичного психолога. Також закінчив факультет післядипломної освіти за спеціальністю «банківська справа», здобув ступінь магістра з освітніх, педагогічних наук. Був аспірантом кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету суспільних наук УжНУ. 13 років пропрацював учителем інформатики в ужгородському НВК «Гармонія», де був прикладом для багатьох своїх учнів, викладав також у школі №11 та медичному коледжі «Монада». Був головою ОСББ «Проспект Свободи 54 – Ужгород».
Як командир бойової машини-командир відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти гірсько-штурмового батальйону військової частини А1556 29 серпня 2022 року пішов у свій останній бій біля сіл Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області, виявивши мужність та стійкість та залишаючись до кінця вірним військовій присязі. Віддати шану загиблому Герою на площу Народну сьогодні прийшли багато ужгородців, рідні, друзі, знайомі Івана Пайди, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, заступник голови Ужгородської РВА Радіон Кіштулинець, колеги-освітяни, учні, військові.
Поховали захисника на Пагорбі Слави. У нього залишилися батьки, дружина та двоє синів. Усі, хто знав Івана Пайду, пам’ятатимуть його як розумну, цілеспрямовану та справедливу людину, чесного, доброго товариша і сім’янина, патріота свого міста та держави.
Вічна і світла пам'ять Герою!
До теми
- Василь Мирявчик: «Я би хотів, щоб люди були добрішими до людей із інвалідністю»
- Закарпатська міфологія на картах таро: як художниця з Ужгорода популяризує український фольклор за кордоном
- Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців
- "Синевирське диво" під час війни. Як правильно зробити бізнес на вівцях, а репутацію - на ефективному керівництві
- Як ветеранам повернутися до цивільного життя й роботи: досвід Семена Махліна
- Олександра Козоріз: "Слово, до якого підходиш навшпиньки, віддячить рясно"
- Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні
- Історія однієї картини: «Верховинське село» Антона Кашшая
- «Собака для ветерана»: історія Дмитра та його улюбленця Блека
- Удочерили трьох сестричок і завели козу. Родина з Київщини кардинально змінила життя на Закарпатті, і не тільки своє
- Словаччина – це не лише Фіцо. Як країни співпрацюють на урядовому рівні?
- «Дерево мого життя»: як на Закарпатті створюють безпечний простір для психологічної підтримки
- Пам’яті барабанщика, військовослужбовця 46 бригади ДШВ, ужгородця Антона Рабела
- «Полон — це дрібниці, найстрашніше — бачити, як гине Маріуполь»: історія захисника Азовсталі Геннадія Збандута
- "Так ми продовжуємо справу Данила Богуславського": закарпатські волонтери передали захисникам 27 дронів
- Сьогодні на Закарпатті стартує Український тиждень імунізації
- Михайло Маркович: «За старими фотографіями — велика історія і зниклий світ, який треба відкривати»
- «Велика Паладь-Нодьгодош»: перше відкриття прикордонного КПП за 20 років. Як працюватиме і розвиватиметься новий пункт пропуску на Закарпатті?
- Подорож потягом з України до країн ЄС без тривалих зупинок на кордоні, пересадок та очікувань. Для мешканців Ужгорода це незабаром стане реальністю
- Плямисті олені, 57 гектарів і пантокрин: ферма, якої нема більше ніде в Україні
До цієї новини немає коментарів