В Ужгороді з робочим візитом сьогодні перебуває мер Дармштадта Йохен Парч
У зустрічі також взяли участь секретар Ужгородської міської ради Арсен Мелкумян, заступники міського голови Вадим Борець, Василь Гомонай, Юрій Рахівський, Василь Пинзеник, Артем Погорєлов, керуючий справами виконкому міської ради Ігор Фартушок, начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій міськради Вікторія Тарахонич і її заступниця Вікторія Білас, радники міського голови, депутати міськради Григорій Шевчук, Володимир Мильо, голова ГО «Партнерське об’єднання «Ужгород – Дармштадт» та БФ «Центр гуманітарної допомоги «Совине гніздо» Вікторія Синьо.
Переважно йшлося про те, як живе Ужгород після початку повномасштабної війни. Міський голова Богдан Андріїв розповів, що у перші тижні після 24 лютого 2022 року Ужгород прийняв десятки тисяч людей із різних куточків України, які шукали прихистку від бойових дій. Їх зустрічали, годували, розміщували в комунальних закладах, надавали продуктові та гігієнічні набори – цю допомогу, зокрема, отримували від німецьких партнерів, за що вкотре висловив вдячність. Зараз у місті зареєстровані близько 28 тисяч вимушених переселенців, у центрі гуманітарної допомоги «Совине гніздо» вони отримують допомогу від благодійників, зокрема й від Дармштадта. Також Богдан Андріїв подякував Йохену Парчу за надану техніку для КШЕПу, водоканалу, медичних закладів.
Секретар міськради Арсен Мелкумян відзначив, що шлях України – до Європи, так вирішив український народ, тому ми щиро вдячні за підтримку, а також обмін досвідом. Розповів і про те, як у місті працюють із вимушеними переселенцями, яку допомогу надають.
Йохен Парч поділився переживаннями з приводу почутої сьогодні вранці в Ужгороді повітряної тривоги, висловив співчуття, що українцям, не лише з територій, де тривають бойові дії, доводиться щодня це переживати. Наголосив, що німецький народ і надалі підтримуватиме Україну у боротьбі з російськими окупантами.
Після зустрічі меру Дармштадта продемонстрували роботу Центру надання адмінпослуг, розповіли, які послуги і за який час можна тут отримати: німецький гість був приємно вражений роботою ЦНАПу та оперативністю надання тут адміністративних послуг.
Також очільниця БФ «Центр гуманітарної допомоги «Совине гніздо» Вікторія Синьо показала Йохену Парчу, як волонтери центру надають необхідні речі для переселенців, одяг та посуд, розповіла про дні видачі продуктових наборів, засобів гігієни, постільної білизни, а також про дні матері та дитини, подякувала німецьким партнерам за підтримку і можливість допомагати переселенцям з найнеобхіднішим.
Ужгородська міська рада
До теми
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
- «Я бачила, як потрібна була кров»: історія донорства Діани Товстун після пекла Маріуполя
- Герої без зброї: начальник караулу Володимир Штимак про дитячу мрію, яка здійснилась, та виїзди на межі життя
- «152 мм смерті за 15 метрів»: як пікап урятував життя артилериста з Ужгорода
- Станцювати чардаш, побачити клявзи й потрапити під полонинську грозу. Туристична подорож Закарпаттям століття тому
До цієї новини немає коментарів