"Це справа мого життя": на Закарпатті чоловік понад 35 років займається розведенням овець

Працівник нацпарку "Синевир" Юрій Рущак понад 35 років займається розведенням овець. Чоловік живе у селі Негровець. Допомагає по-господарству його дружина Олена. Про це повідомляють на сайті нацпарку.
Юрій каже, що весь досвід перейняв від батька: з дитинства ходив з ним на полонини. "Продовжити справу батька – це святе. Зараз тримаю 25 овець і 10 кіз, дві корови, одного коня та іншу живність. Розведення овець є моїм улюбленим ремеслом та приємним клопотом", — розповів Юрій.
Чоловік каже, що кінь допомагає в період заготівлі сіна для худоби на зимовий період. "Коня використовую у різному ділі — перевезення дров, сіна до господарства, транспортування свіжого сиру до своєї домівки, а також при потребі допомагаю односельчанам. А щодо овець, то вони завжди були моїм хобі. Спочатку мав 10 овечок, яких випасав на сільській толоці, а згодом поголів’я збільшував до тієї кількості, скільки можу прогодувати та обійти", — каже чоловік.
"Щоб встигнути вчасно на основну роботу, я о четвертій годині ранку щодня йду до овець, а потім до корів, коня та іншої живності. Всіх треба добре нагодувати, напоїти та ще й привести в порядок приміщення. І все те ж саме повторюється о п’ятій вечора", — каже чоловік.
"Приблизно через три години тварин заганяю на ночівлю. Регулярно обстежую їх, щоб впевнитись, що вони здорові. Крім того, піклуюся про чистоту їхнього притулку та вигул. Мені подобається займатися з вівцями. Це справа мого життя", — розповідає Юрій Рущак.
"Ягнички нікому не продаю, хіба що баранчики. Розведення овець — моє улюблене ремесло. Не пасує господарю вирощувати, любити, а потім вбивати. Можу подарувати, якщо комусь потрібно для розведення", — каже господар.
До теми
- Поліцейські Закарпаття організували для ветеранів екскурсію на кавову мануфактуру
- Унікальна страва Полянської Гути: як готують рисильовані голубці
- Усіх небайдужих закликають допомогти 7-річному закарпацю, який бореться із генетичною хворобою, що поступово руйнує всі його м'язи
- Закарпатець з позивним «Беркут» врятував шістьох поранених побратимів: історія воїна Нацгвардії
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Шлях до відновлення: на Закарпатті поліцейські організували для поранених колег арттерапію
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- "Я не міг загинути, коли мене чекала така дівчина": історія чопського прикордонника Євгенія
- У шести лісництвах на Закарпатті можна придбати різдвяно-новорічні ялинки
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Лісівники висадили дуби у центрі селища Дубове на Закарпатті (ФОТО)
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- Ужгородець Назар Тафій волонтерить на потреби війська та пише наукову роботу про збірку Андрія Любки
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- Любить географію та історію: як на Закарпатті живе хлопчик з міодистрофією Дюшена Денис Халус
- 10 тисяч подарунків планують зібрати в благодійному фонді "Сім’я Христа"
- Ще одна родина з Дніпропетровської області знайшла прихисток на Закарпатті
- «Ремонтуємо навіть натівську зброю, до якої немає інструкцій…» Історія бійця 128-ї бригади Івана

До цієї новини немає коментарів